А ти можеш, і, як не парадоксально, за клієнтські гроші. А платить-то вона. Платить Клієнт. За все. Навіть за бізнес-ланч, на який ти її запросиш. Усе одно ж потім виставиш рахунок. А вона підпише кост. Бо такі правила гри. Світ крутиться навколо Клієнтів. Вони завжди праві. їх треба любити. А ти їх і любиш. Як хворих дітей.
Ви консультанти. У вас ненормований робочий день, у вас немає вихідних. Ви настільки зав'язли в роботі, що навіть не знаєте, що і робити у суботу чи неділю, якщо не їхати в офіс.
Стеся — senior[35] консультант. Strategic consultant.[36] У неї гарнесенький Ніссан Мікра, власна квартира в кредит і немає постійного хлопця. Ну, чесно кажучи, у консультантів ні в кого немає особистого життя. Хіба що хтось встиг раніше, ніж підв'язатися консультантом, десь у зеленому студентстві чи затіяв міжсобойчик під час проекту.
Стесина контора називається Factor&Co. Клієнти називають консультантів fuckers. Якась доля правди в цьому є. Вони, бува, теж так себе називають. Між собою. Годині о четвертій ночі, доводячи до ідеальності графік затрати/прибуток. Ті, хто називає їх факерами, зазвичай має на це цілковите право. Коли з ними підписують контракт, це значить, що принаймні місяць у цій конторі спокійно спати буде хіба що охоронець. А коли вони підуть, почнуть звільняти людей. Згідно з їх стратегічно-консультаційними рекомендаціями про оптимізацію.
Факерський офіс був у самісінькому центрі. Був. Допоки скандал із лондонським офісом не позбавив їх міжнародних клієнтів. Вони автоматом розпорошилися між рештою консультаційних контор, ділова репутація яких поки залишалася незаплямованою. У факерів лишились самі місцеві клієнти та гонор керівництва, наче все досі ок.
Першим дзвіночком був новий офіс. Хоча він не сильно пересунувся із центру міста, сама будівля — залишки від котрогось радянського інституту, вселяла депресивні почуття та бажання валити якнайшвидше. Аби бажання не перемогли, усім ключовим співробітникам швидко додали зарплатню, аби не розбіглися, поки бігбос активно трусить задом та шукає нових міжнародних клієнтів. Ось він перший парадокс кризи — чим глибше дупа в конторі — тим більша зарплата. У сервіс-індустрії головне не офіс у центрі міста, а головне люди, які будуть створювати гроші винятково з повітря та вмісту своїх голів.
Зайшовши до жіночого туалету у перший робочий день, Стеся Мороз підтягнула бретельку бюстика та заверещала, як скажена, — із другої кабінки вийшов охоронець Вася, затягнув ширинку, підсмикнув штанці, скривився до люстерка, як орангутанг, і вальяжно вийшов, наспівуючи щось із репертуару радіо «Шарманка»…
Як виявилося пізніше, у новому офісі передбачався лише один туалет із двома кабінками спільного користування. Жіноча половина факерів впала в ступор.
— Я не буду туди ходити.
— Знаєш, у «Корону» не набігаєшся…
— Може, у МакДоналдс на Льва Толстого?
— А ви бачили, що перегородка в кабінках не до підлоги, а до колін? Тільки замкнулась, а поруч охоронець Вася віддувається.
— Ага, а ще вони рук не миють «після» і всі дверні ручки замацують, що тепер, по офісу із спиртовою серветкою ходити?
— Знаєте, кажуть, що вони в туалетах не тільки пісяють…
— Та ти шо?
— Дєвочкі, а якщо у Васі сифіліс?
— Ну ти загнула… У нього б відпав ніс чи вуха, чи…
— Не треба деталізувати.
— Ну добре, хай не сифіліс, а уреоплазма точно є. Він рук не миє…
— Капець, дєвочкі…
Сьогодні у Стесі новий Клієнт. Тобто новий для Стесі, а не для контори. Локальний. Зубодробильнолокальний. Це значить, що в офісі більша половина тіток за сорок п'ять із відповідними поглядами на маркетинг, менеджмент та фінанси. Вище керівництво Клієнта було знане на ринку під прізвиськом «добрий день, я хочу 10 %». Відкату, треба думати.
Клієнт обслуговувався у факерів уже чотири роки та мав дурну славу. Чи карму. Кожен стратегічний консультант, який вів цього клієнта, звільнявся протягом півроку роботи. Своє незадоволення роботою клієнт виказував у «ругатєльной» формі. Коли бігбос клієнта кричав, що він у конкретному шоці від факерського проекту та не планує більше обслуговуватись у Факторі, його було чутно з телефонної слухавки в радіусі десяти метрів. Тоді протягом трьох робочих днів цьому минотавру обирали нову жертву серед старших консультантів. Strategic consultants. Зважаючи на послужний список, Стеся Мороз здогадувалася, що колись і її тушку відправлять на заклання Клієнту.
Коли зранку її викликали до кабінету старшого партнера Марини Філєєвої, поруч сидів її менеджер та tutor[37] Дмитро Телятко і з прицілом, примруживши одне око, дивився то на Стесю, то на папірець перед собою.