Выбрать главу

Арістотель

Нікомахова етика

Переклад Віктора Ставнюка

Αριστοτελους .  Ηθικα Νικομαχεια

© В.Ставнюк (переклад з давньогрецької, коментарі), 2002

Джерело: Арістотель. Нікомахова етика / Αριστοτελους.  Ηθικα Νικομαχεια. - К.: Аквілон-Плюс, 2002. 480 с. (білінгва)

Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004

Давньогрецькі слова після сканування як слід не розпізнались, вони мають безліч опечаток та ще й передані літерами новогрецької мови. Зрозуміло, що коректувати їх не було сенсу.

Зміст

Книга перша

Книга друга

Книга третя

Книга четверта

Книга п'ята

Книга шоста

Книга сьома

Книга восьма

Книга дев'ята

Книга десята

Післямова

Давньогрецький алфавіт

Основи давньогрецької фонетики

Умовні скорочення

КНИГА ПЕРША

1094а 1 (І). Вважається, що всяке мистецтво (ή τέχνη(1)) і всяке вчення(2) (ή μέθοδος), так само як дія (ή πράξις) і свідомий вибір (ή προαίρεσίς(3)), прагнуть до певного блага; тому вдало визначали благо (ταγαθόν) як те, до чого все прагне(4). Одначе в цілях виявляється деяка відмінність, тому що одні з них - це діяльності (α'ι ένέργειαι), інші ж - деякі окремі від них [5] результати (τα έργα). Коли певні цілі (τέ -λη τινά) існують окремо від дій (παρατάς πράξεις), тоді результатам природно бути краще [відповідних](5) діяльностей. Оскільки ж дій (ή πράξις), мистецтв (ή τέχνη) і наук (ή επιστήμη) багато, то й цілей виникає багато: у лікарському мистецтві - це здоров'я, у кораблебудуванні - корабель, у військовому мистецтві - перемога, у мистецтві господарському ·- багатство (6 πλούτος). Деякі з них підлягають одному якомусь умінню (ή δύναμις(6)), подібно до того [10] як мистецтво виготовляти вуздечки й усе інше з кінської збруї піддягає мистецтву правити кіньми, а саме воно, як і всяка дія у військовій справі, підлягає військовому мистецтву, і таким же чином інші [мистецтва] підлягають іншим; в усіх випадках цілі керівників (τα των αρχιτεκτονικών τέλη) усіх [мистецтв і наук] [15] є переважними (εστίν α'ιρετώτερα) у порівнянні з цілями підлеглих: цих же бо останніх домагаються задля перших. При цьому байдуже, чи самі діяльності виступають цілями дій (τα τέλη των πράξεων), а чи цілі - це щось інше, від них окреме, як у випадку з названими вище науками.

(1) У круглих дужках наводяться грецькі відповідники перекладених термінів.

(2) Текст від 1194а1 до 1195а13 є своєрідним вступом, у якому Арістотель заявляє про предмет свого розгляду. У 1194а 1-18 заявляється, що кожна людська діяльність має певну ціль. Оскільки ж діяльностей багато, то багато виникає й цілей, причому, одні з них є керівними, а інші досягаються задля перших. Найвищою ж метою (1194а18-1094b12) є досягнення блага властивого і найвищого, пізнанням якого і займається керівна з наук, а саме політика, тобто наука про державу: вона ж бо встановлює, які з наук потрібні в державах (εν ταΐς πόλεσι), а також які науки і в якому обсязі повинен вивчати кожний.

(3) Мистецтво (ή τέχνη), вчення (ή μέθοδος), дія, вчинок (ή πράξις) і свідомий вибір (ή προα'νρεσίς) - чотири аспекти, до яких зводиться вивчення політики. Термін ή μέθοδος сходить до Платона і перекладається тут як "вчення", хоча може означати і "дослідження" і "метод, спосіб дослідження". У давньогрецькій мові ή πρδξ'ις може означати і дію, і справу, і будь-який вияв людської енергії взагалі: вчинок, творчість, словом - практику; оскільки й політика належить не до науки-теорії, науки-софії, а є радше наукою практичною, то зрозуміло, що саме її предметом і має бути вивчення практичних дій людини. Див. про це також: СЕ. - Т. 7. - С. 277 прим. 2.

(4) НВБ вважає, що тут маються на увазі Платон і Евдокс Кнідський, які розглядали благо як мету науки та мистецтва, на відміну від Арістотеля, для якого такою метою може бути як благо, так і зло (див. НВБ. - С. 692 прим. 1).