Житя чоловіка віддавали в руки хлопчика, котрий мав самостійно це житя закінчити.
Чоловік помирає, чоловік народжується.
Всі співучасники. Всі винні.
Крім мене.
— О Господи, — я чую, як це каже Віола.
— Але я мав бути не такий, правда? — кажу я.
— Ти був останній, Тодде Г’юїтте, — каже Аарон. — Останній солдат ідеальної армії Бога.
— Не думаю, шо Бог має шось до діла з твоєю армією, — кажу я. — Опусти рушницю. Я знаю, шо мені треба робити.
— Але чи предвісник ти, Тодде? — питає він, киваючи головою, розтягуючи свою неможливу посмішку ще ширше. — Чи ти облудник?
— Читай мене, — кажу я. — Читай мене, якшо не віриш, шо я це можу.
Він уже біля амвона, дивиться на мене через центральний прохід, дотягується своїм Шумом через звук водоспаду, підштовхує його до мене, хапається за мене, коли може, і я чую пожертва і досконала робота Бога і мучеництво святого.
— Може бути, юний Тодде.
І він кладе рушницю на амвон.
Я глитаю і міцніше стискаю ножа.
Але він дивиться на Віолу і тихенько сміється.
— Ні, — каже він. — Маленькі дівчатка пробують скористатись нагодою, правда?
І, майже випадково, він кидає рушницю через край у водоспад.
Вона летить так швидко, шо ми навіть не бачимо, як вона пропадає.
Але її нема.
Такшо тут лише я і Аарон.
І ніж.
Він простягає руки і я розумію, шо він стає в позу проповідника, ніби на свому власному амвоні, ще в Прентісстауні. Він прихиляється до кам’яного амвону тут, і підносить долоні вверх, і підносить очі на біле світіння водяної стелі над нами.
Його губи беззвучно рухаються.
Він молиться.
— Ти божевільний, — кажу я.
Він дивиться на мене.
— Я благословенний.
— Ти хочеш, аби я тебе вбив.
— Неправильно, Тодде Г’юїтте, — каже він, підступаючи ще на крок до мене. — Ненависть — це ключ. Ненависть — рушій. Ненависть — вогонь, котрий очищає вояка. Вояк мусить ненавидіти.
Він підступає ще на крок.
— Я не хочу, аби ти мене вбив, — каже він. — Я хочу, аби ти мене замордував.
Я відступаю на крок.
Посмішка блимає.
— Певно, хлопчик пообіцяв більше, ніж може виконати.
— Чому? — кажу я, ще трохи відступаючи. Віола теж відходить, назад, обходить мене, відходить під різьбленя Нового Світу. — Чому ти це робиш? Який у цьому взагалі може бути сенс?
— Бог повідав мені мій шлях, — каже він.
— Я тут уже майже тринацять років, — кажу я. — І єдині, кого я чув — це чоловіки.
— Бог діє через чоловіків, — каже Аарон.
— Диявол також, — каже Віола.
— О, — каже Аарон. — Воно говорить. Слова спокуси, шоби приспа…
— Заткайся, — кажу я. — Не смій говорити з нею.
Я вже пройшов задній ряд лав. Я рухаюся вправо, Аарон іде за мною, і ми повільно рухаємся колом, Аарон усе ще протягає до мене руки, ніж усе ще піднятий, Віола йде за мною, бризки вкривають усе. Кімната повільно обертається навколо нас, прискалок таксамо слизький, стіна води на сонці світиться білим.
І ревіння, постійне ревіння.
— Ти був останньою перевіркою. Останнім хлопчиком, — каже Аарон. — Тим, хто нас довершує. Коли ти будеш в армії — у нас не буде слабкої ланки. Ми будемо воістину благословенні. Якшо один упаде — ми всі впадемо, Тодде. І всі ми маємо впасти, — він стискає кулаки і знову дивиться на мене, — аби відродитися! Аби взяти до рук цей проклятий світ і переробити його на…
— Я б цього не зробив, — кажу я і він скавчить, коли я його перебиваю. — Я б нікого не вбив.
— О так, Тодде Г’юїтте, — каже Аарон. — І того ти такий особливий, правда? Хлопчик, котрий не може вбити.
Я зиркаю на Віолу, котра трошки збоку від мене. Ми все ще ходимо маленьким колом.
І ми з Віолою підходимо до того краю, в якому тунель.
— Але Бог вимагає жертви, — каже Аарон. — Бог вимагає мученика. А кого кращого може вбити особливий хлопчик, як не речника самого Бога?
— Не думаю, шо Бог тобі шось там казав, — кажу я. — Хоть я легко вірю, шо він хоче твоєї смерті.
Очі Аарона стають такі божевільні і пусті, шо мене аж передьоргує.
— Я буду святим, — каже він, у його голосі горить маленький вогонь. — Це моя доля.
Він дойшов до кінця проходу і зараз іде через останній ряд лав.
Ми з Віолою все ще задкуємо.
Майже до тунелю.
— Але як мотивувати хлопчика? — продовжує Аарон, його очі як діри. — Як зробити з нього чоловіка?