І що? Відрізати собі руки і ноги? Найгірше, що вона могла зробити, це наказати мені полишити це, а самій знову стати сержантом Похмурим. Навіть це було б істотним поліпшенням у порівнянні з її теперішнім образом в'янучої лілії. У будь-якому випадку настав момент, який вимагав якихось людських реакцій, і, оскільки я після довгого і глибокого вивчення знав, як мала вчинити людина, я так і вчинив. Я легенько поплескав її по плечу і промовив:
— Ну-ну, Деб, буде, буде.
Це прозвучало навіть по-дурнішому, ніж я боявся, але вона притулилася до мене і схлипнула, тож, напевно, я все ж таки вчинив вірно.
— Невже можна полюбити когось за один тиждень? — запитала вона.
— Я не знаю, я взагалі на таке не здатний.
— Я не переживу цього, Декстер. Якщо Кайла уб'ють або він перетвориться на... Боже, я не знаю, що зроблю. — і тут вона повалилася на мене і розплакалась.
— Ну-ну, Деб, буде, буде.
Дебра голосно засопіла і висякалася в лежачий на столі паперовий рушник.
— Я б хотіла, аби ти перестав це казати.
— Пробач мені. Я не знаю, що я міг би ще сказати.
— Скажи мені, чого хоче цей хлопець. Скажи мені, як його знайти?
Я знову сів на маленький, розхитаний стільчик.
— Боюся, не зможу, Деб. Я не дуже уявляю, що він робить.
— Дурня.
— Ні, серйозно. Адже якщо підходити строго формально, то він насправді нікого не вбив.
— Декстер, — промовила Дебра. — ти вже розумієш цього типа краще, ніж розумів його Кайл, а він знав, з ким має справу. Ми повинні знайти його. Ми ЗОБОВ'ЯЗАНІ. — Деб прикусила нижню губу, і я почав побоюватися наступних всхлипувань, оскільки мене лишили абсолютно безпорадним; вона заборонила мені моє: «Ну-ну, Деб, буде, буде»... Проте, як і належить міцному сержанту, вона зібрала волю в кулак і лише висякалася.
— Я спробую, Деб. Чи можу я припустити, що ви з Кайлом провели всі основоположні дії? Поговорили зі свідками і все таке.
Вона похитала головою.
— Не було необхідності. Кайл знав... — вона завмерла, усвідомивши, що говорить в минулому часі. — Кайл ЗНАЄ, хто це зробив, і ЗНАЄ, хто буде наступним.
— Пробач.. він знає, хто наступний?
Вона нахмурилась.
— Не зовсім. Кайл сказав, що в Маямі є четверо хлопців, які є у списку. Один із них зник, Кайл зрозумів, що його уже схоплено, проте це дало нам якийсь час на те, щоб встановити нагляд за трьома іншими.
— Хто ці четверо хлопців, Дебро? І звідки Кайл про них знає?
Деб зітхнула.
— Кайл не назвав їх імен. Але вони всі були з якоїсь команди. В Ель-Сальвадорі. Разом з... тим доктором Данко. Тому... — вона розвела руками і безпорадно подивилася; дуже не схоже на неї. І хоча цей нещасний вигляд придавав їй чарівність маленької дівчинки, він змусив мене відчути себе обдуреним. Весь світ, весело обертаючись, поспішав до нових, жахливим халеп, а лихому Декстеру доводилось знову і знову приводити все в порядок. Несправедливо було, але нічого не поробиш.
Ближче до діла — що я міг зробити в тій ситуації? Я не бачив жодного способу знайти Кайла до того, як буде занадто пізно. І хоча я без сумніву був певен, що не говорив цього уголос, все ж Дебора відреагувала так, наче я все їй виклав.
Вона вдарила рукою по столу.
— Ми повинні знайти його, перш ніж він почне обробляти Кайла. Перш ніж він ПОЧНЕ, Декстер. Тому що... Я що, маю сподіватися на те, що Кайл втратить руку, коли ми до нього доберемося? Або ногу? Щоби не сталося, Кайл... — Дебора відвернулася, не закінчивши фрази, і втупилася в пітьму за французькими дверима, розташованими поруч зі столом.
Вона, звісно ж, була права. Було дуже мало шансів, що ми повернемо Кайла в цілісності. Ба навіть із усією удачею світу, мій блискучий інтелект не зміг би привести нас до Кайла ще до початку процедури. Та й потім... як довго він зуміє протриматися? Припустимо, у нього була деяка підготовка для подібних випадків, та й він знав, що його може спіткати, тому...
Секундочку. Я закрив очі, щоб гарненько подумати. Доктору Данко напевно відомо, що Кайл — професіонал. А як я вже говорив Деборі, мета доктора Данко полягала в тому, аби знищити жертву як особистість, перетворивши її в кричущий шматок м'яса. Отже..
Я відкрив очі.
— Деб, — сказав я. Вона поглянула на мене. — я перебуваю в рідкісному положенні, коли можу надати деяку надію.
— Викладай же!
— Це лише здогадка, але я думаю доктор Божевільний, скоріш за все, притримає Кайла на деякий час, не працюючи над ним.
Деб насупилась.
— Чого б це він став чекати?
— Щоб розтягнути все це, щоб розм'якшити Кайла. Кайл знає, що його очікує. Він готовий до цього. Ось і уяви, що він лежить у темряві пов'язаний, і його фантазія починає працювати. Крім того, — ця думка тільки що прийшла мені в голову, - до нього доктору треба обробити іншу жертву. Хлопця, який зник. Пов'язаний Кайл все чує: звук пилки і скальпеля, стогони і шепіт. Він навіть відчуває запахи, знаючи, що станеться, але не відає коли. Він стане напівбожевільним ще до того, як втратить перший ніготь на нозі.