І ось вранці призначеного дня Норф вже піднімався по східцях наукового закладу, в перелік діяльності якого входило також вивчення космічних явищ і техніки. А Дора чекала на нього в готелі на гроші, що виділив коледж. Містер же Пінн, з якихось своїх міркувань, того ж дня поїхав додому.
Те, що побачив Норф на другому поверсі Академії вивчення космосу, його здивувало. Моделі космічних кораблів усіх поколінь, фотографії, моделі літаючих тарілок, малюнки, знімки, зроблені космічними літальними апаратами, малюнки чи знімки інопланетних гуманоїдів. Все це підвищило його думку про науку та її можливості. Йому трошки зрозуміліший став справжній профіль цього конкурсу, та зрештою, і Академії. На третьому поверсі у Великій Рожевій конференц-залі з овальним великим столом посередині на нього вже чекали. Десь із тридцять молодих людей різної статі, дуже захоплених чимось, жюрі у чорному та якісь поважні особи, в яких Норф одразу розпізнав агентів спецслужби.
- Отже, ви всі прийшли, - сказав один з жюрі, огрядний старий з білими вусами, проникливим і колючим поглядом. - Ми тут зібрали усі наші таланти, - далі вів він, - щоб обговорити з вами проблему, яка формулюється так. : Наскільки ми всі готові до спроби летіти до зірок, чи, можливо, такий час іще не настав. Ви всі - розробники ідей, дуже цікавих ідей, як на мою думку, мало того - проектів. Всі вони стосуються однієї тематики. Сподіваюсь, вам не треба нагадувати, що тему сьогоднішньої зустрічі розголошувати не можна, ні при яких умовах, нікому, в інтересах держави. Треба вам теж бути знайомими з державною таємницею...
- Ми маємо при собі дані статистики - почав інший працівник жюрі, трохи молодший, - дещо з наукових інститутів, дещо з космічних секретних досліджень, а також вдалі розробки літальних космічних апаратів, в тому числі і ваші роботи, шановні школярі. Ми знаємо, що від вашої думки, тобто від думки молодого покоління, залежить дуже багато. Тому попрошу усіх присутніх висловлюватись по черзі, саме так, як ви сидите за столом, за рухом годинникової стрілки. Отже, молоді люди, що ви думаєте про можливість польотів у космос, хочу знати вашу думку. Почнемо з першого гостя...
(погляд усіх впав на хлопчика Ральфа Моргана, перед яким стояла табличка «Ральф Морган», а поруч з ним сидів Норф). Його конкурсна робота була написана на тему «Робота аргонових та водневих двигунів в космічному просторі, характеристики і можливості», і займала почесне перше місце.
Очкарик Ральф підвівся і зауважив, що, в принципі, польоти зараз можливі, але при всіх перевагах він турбується за екологію, яка не в найкращому стані, і висловив побоювання, що ж далі ? Чи не розвивати програму поліпшення екології разом з космічною ?..
Йому аплодували, було над чим замислитись. Другим була черга Норфа.
- Я не знаю, чи можна в космічний простір полетіти прямо зараз, але знаю, що можливості для цього існують. - почав він. - Летіти треба, бо люди летять вже й на Місяц3ь, на Венеру, на Марс, на Юпітер і його супутники, на Сатурн...Питання в тому, на чому полетіти, хто полетить ? Цікаві матеріали з будівлі космічних кораблів я бачив і на сайті НАСА (Норф згадав свої поза урокові зайняття в коледжі), і на сайті space.net.ua, який відкрив якийсь житель України, це неважливо. Моя думка - полетіти можна. Немає великого значення, якої конструкції космічний корабель - потрібно, щоб він літав і міг полетіти, щоб у ньму існували всі потрібні можливості для життя. Потрібно, щоб на ньому можна було б полетіти і повернутися. Взагалі то треба організувати конкурс на найкращу модель, адже ви і так його зробили... У мене все.
Норф закінчив. Через хвильку почулися непевні, але дружні аплодисменти. Сивий професор від себе додав :
- Між іншим ми, жюрі конкурсу, маємо на руках десять ваших проектів побудови космічних кораблів, за що вам красненько дякую, і один проект побудови літаючої тарілки, саме цього молодого чоловіка. - він махнув рукою на Норфа. Аплодисментів додалося. - Всі ці проекти ми будемо сьогодні оцінювати і ставити знаки якості, так би мовити. Але продовжимо далі. Третій виступаючий !
Обговорення продовжилося. Третій виступаючий, Джон Васянович, походженням українець, теж розробник, сказав :
- Є що боятися, на мою думку. Людство не готове до цього. Де злагоджені дії світових урядів ? Де злагоджені дії спецслужб ? Де загальна програма розвитку космічної освіти ? Де можливість для кожного члена суспільства отримати путівку в життя ? Невже сферою космосу і досліджень так і залишиться Інтернет ? Тут треба більше, ніж допомога ваша чи як. Тут треба логічне продовження цієї діяльності, з метою використовувати свої ж досягнення. Треба газетний шум, але й треба таємна підготовка. Знаю, що це саме ваша задача, шановні викладачі... Я закінчив.