Боженьку мій, боженьку мій! (Робить велике зусилля, переступає через вікно, вже майже на тому боці, мчить вервечка носорожачих рогів. Беранже поквапно перелазить усередину і з хвилину навсебіч). Як вибратись, як мені вибратись?.. Якби ж вони бігли тільки по вулиці! Вони виходять на тротуари, господи, як вибратись?! (Знетямившись, він біжить до кожних дверей, знов до , — а Що робити? (Знову підбігає до різних виходів, але носороги не дають йому вийти. Коли Беранже втікає і кричить). Носороги! Носороги!
Ох! (Іде до вікна обмацує лоба крізь пов’язку, йде до дивана й, здається, засинає).
виходить на сходовий майданчик і стукає в двері до Беранже.