Выбрать главу

МАМАЙ (співає).

Молодії чародії
Сподівання і надії –
Не пустопорожні мрії,
Не прості ми диваки.
Може ми чарівники?
Зло повернем навпаки!

З тим вони, герої, разом із Джейн і Жанною виходять із палацу.

Переконавшись у цім, СУЛТАН замикає за ними двері, вихиляється з вікна і зчиняє тривогу.

СУЛТАН. Гей, ви, слуги-яничареньки! Гей, сторожа моя вірная! Біжіть усі мерщій до палацу й ухопіть цих трьох проклятих гяурів, держіть їх, особливо того, ротатого!

За вікном чутно брязкіт зброї, тупотіння безлічі ніг, войовничі басурменські вигуки.

Картина XIV

Під напівмісяцем мечеті навскіс сцени стоїть яничарська варта з оголеними мечами. З-за куліси витикаються наші друзі, бачать, що пройти їм не удасться.

МАМАЙ. Чи пан, чи пропав, ось питання.

Зникає.

За мить на мечеті виникає мулла. Там, на самісінькому вершечкові він розгортає товсту книгу, в якій ми впізнаємо словника і, склавши руки на грудях, зазираючи до «корану» починає співати.

«МУЛЛА» (співає). Алла – акба – малла – халла – баялла!

Усі яничари, хто тут є, падають лицем до мечеті, починають голосно молитися.

Тим часом побратими й побратимки, взявшись за руки, улад «молитві» переступають через яничарські спини.

«МУЛЛА» (співає). Іншалла – меншалла – гопшіалла-а-а!..

Друзі переступають через спини вартових, доки НЕВСИТИМЕЦЬ, ідучи першим, за одну не перечепився.

Герої попадали, яничари схаменулися, наважилися, богатирі, лежачи на спині, намагаються одпихувати басурменів ногами.

НЕВСИТИМЕЦЬ. Щастя ваше, іроди, що в мене ні краплі з моря не лишилося, ви б у мене не лише брасом, а ще й батерфляєм научилися плавать!

«МУЛЛА» ж, забачивши битву, скидає чалму – та це ж МАМАЙ! Лізе з мечеті вниз.

Тим часом ДЖЕЙН і ЖАННА здирають з ЛОМИСИЛИ й НЕВСИТИМЦЯ чоботи, почали звідти жбурляти в очі варті землю. Та залементувала, почала відступати.

ЯНИЧАРИ. Шайтанський ґрунт! Сліпнемо! Рятуймо очі!

Коли ж їм у тил ударив «МУЛЛА», то яничари вже геть розгубилися. Здавалося б, ще мить – і перемога...

Радість наших друзів виявилася передчасною – на сцену СУЛТАН власноручно викочує здоровенну мортиру, наставляє її жерлом проти героїв і героїнь.

СУЛТАН. Ось я зараз вам теж очі позапорошую! Лише не землею, а славним басурманским порохом! О, май фоєр, май вері терібл, май б’ютифул фоєр!

ЛОМИСИЛА стає попереду, затуливши усіх своїх широкими грудьми.

Гармата стріляє, вилітає ядро. ЛОМИСИЛА ловить його з лету, жбурляє назад, в юрбу яничарів, декілька їх там гучно падають. СУЛТАН піднімає це ж ядро, заряджає ним гармату. Постріл!

ЛОМИСИЛА ловить і це ядро, жбурляє його назад, побиваючи ним ворогів.

Так триває кілька разів, доки вся варта не попадала, доки ЛОМИСИЛА не забирає ядро собі під пахву, і всі наші герої й героїні рушають повз переможену рать зі сцени, співаючи.

МАМАЙ, НЕВСИТИМЕЦЬ, ЛОМИСИЛА, ДЖЕЙН, ЖАННА (співають англійською, зазираючи в словника, на мотив «Гей наповним кухлі»).

Ван воом саме воонин
Ет зє брейк оф дей.
Лоуг гив аут є воонин,
Хайд евей йо сорров,
Двічі
Ві шелл рейд евей!

ЦАРІНА-ПЕТРІВНА (зазираючи в словника). Увага, перекладаю пісню!

Переклад:

Одного теплого літнього ранку,
Тільки-но зійде сонечко,
Нікому не кажи
І покинь журитися.
Ми – проскочимо!

Проспівавши по-англійському, друзі починають по-французькому на мотив «Гей, наповним...», перегорнувши словника.

Нуз алльон ансамбль,
Се сора тужур!
Се тре маніфік,
Двічі
Са сора шак жур!

ЦАРІВНА ПЕТРІВНА. Увага! Переклад:

Ми йдемо укупі,
Ми йдемо вперед, так буде сьогодні.
Це – дуже добре,
Це – дуже чудово,
Буде так – щодня!

Виходять зі сцени.