Вивчення положень вчення про тлумачення нормативно-правових актів передбачає використання різних організаційних форм і методичних засобів. Лекція дає слухачу уявлення про стан наукової розробки відповідної проблеми тлумачення на даний час, як ця проблема досліджена в науці, якою мірою наука ще не оволоділа відповідною проблемою, як практика вирішує відповідну проблему, які перспективи її вирішення.
Розмова про положення актів законодавства та про способи їх тлумачення, поки цих положень немає перед очима ні лектора, ні слухача — таке явище має залишатись у минулому. Положення нормативно-правових актів, які використовуються для ілюстрації використання відповідних правил тлумачення повинні бути або на столі і лектора, і слухача або на екрані. Перший варіант видається більш прийнятним. Автори цього видання близькі до завершення роботи над методичними матеріалами, які допоможуть на основі конкретного нормативного матеріалу переконатись у правильності відповідних положень вчення про тлумачення нормативно-правових актів чи виявити недоліки формулювань цих положень.
Самостійна робота над вивченням методології тлумачення нормативно-правових актів переважно повинна полягати у підготовці до практичних занять, під час яких не стільки перевіряється, як слухачі самостійно вивчили відповідну тему, скільки слухачам надаються сприятливі умови для того, щоб продемонструвати отримані знання та поглибити їх. Підготовка до практичних занять передбачає роботу з навчальним посібником, підготовку письмового тлумачення положень нормативно-правових актів, вивчення навчальної і наукової літератури.
§ 2. Вчення про тлумачення правових актів і історія права
Вітчизняна наука історії права України і зарубіжних країн віддзеркалює те ставлення до тлумачення правових актів, яке склалось в юридичній науці, у середовищі юристів, у суспільстві в цілому. Професійній зрілості фахівців-юристів гарно сприяло б отримання ними знань про зміну підходу до тлумачення правових актів в історії права України, в історії права зарубіжних країн. Проблематика тлумачення є вічною. Скрізь і завжди, де і коли існували держава і право, у певний спосіб вирішувались питання тлумачення правових актів. Корисно було б вивчити цей історичний досвід і в такий спосіб підійти до вирішення відповідних питань сьогодні. Тому ця проблематика повинна була б висвітлюватись у підручниках з історії права і держави України, права і держави зарубіжних країн, при вивченні цих курсів у вищих юридичних навчальних закладах. Об’єктивно студенти юридичних навчальних закладів очікують, що на лекціях з історії права і держави України, історії права і держави зарубіжних країн вони отримають знання історичного досвіду тлумачення правових актів, які (знання) вони врахують у своїй майбутній професійній діяльності. Але таких знань вони не отримують. Вони дають відповідну оцінку своїм учителям та звертаються до підручників з історії права і держави. Там вони теж нічого не знаходять, бо в зазначених підручниках описується перш за все калейдоскоп історичних подій, а про історичний досвід роботи юристів з нормативним текстом там немає ні рядка.
Звичайно, при вивченні курсу тлумачення нормативно-правових актів кандидати на посади суддів і судді, що підвищують кваліфікацію, повинні мати можливість познайомитись з історичним досвідом тлумачення у своїй і зарубіжних країнах, але при цьому немає будь-якої можливості надати слухачам системних знань, бо такі знання вони повинні були отримати при вивченні історії права та держави України та зарубіжних країн в університетах і академіях. Тому автори підручників і навчальних посібників з історії права та держави у перспективі повинні були б звернутись до проблематики, про яку йдеться, та допомогти майбутнім фахівцям ближче познайомитись із історичним досвідом тлумачення нормативно-правових актів. Це в майбутньому значно полегшить вивчення кандидатами на посади суддів та суддями предмета, про який йдеться.