Зрозуміло, ніхто мені не відповів. Я не здивувалася й не засмутилася, але тут пролунало:
— Дивіться, дивіться, напис! Можу заприсягтися, хвилину тому його тут не було! — заголосили мої супутники.
«Ім’я Віра спроста не дається. / У цьому імені — сила століть. / Світ не простий, але тобі піддається… / Якщо можеш, читай поміж слів…»
Якщо відверто, я навіть трішки розлютилася. Про те, що люди з реального світу можуть творити у світі фантазій усе, чого захочуть, я вже чула. І уяву напружувала щосили, та тільки користі з цього не було жодної!
— Виходить, буде! Цей порадник марно не порадить! — підбадьорливо ляснула мене по плечі Ведмедик.
— Вір у себе, Віро! — слізно попросила Царівна.
Здається, свої попередні думки я навіщось вимовляла вголос.
«Пошукай у засіках обставин те, чим можна картини змінити. Забагато взято зобов’язань тими, хто повинен тебе зрозуміти», — цей напис з’явився на протилежній стіні.
— Чудово! Справа набирає неабияких обертів. Мені радять зазирнути в книжку, — я ще намагалася пожартувати. — Агов, знавці цього світу, що може означати вислів «Засіки Обставин»?
— Як це що?! Звід Законів, ква-записаний за Обставинами їхніми ква-вірними служителями, — не замислюючись, відповіла жаба. А решта закивали.
Жарт виявився «в тему». За мить один із Дядьків уже перегортав переді мною Звід Законів Обставин, який у цьому світі зберігався в кишені кожної гідної поваги істоти. Решта моїх супутників тим часом захоплено спілкувалися зі стіною.
— Ті, хто повинен її зрозуміти, — це організатори конкурсу? — запитували вони. — Ну, тобто Король, Принц і все журі, так?
— Скажіть, а Обставини не розгніваються за те, що ми намагаємося уникнути їхньої волі, не хочемо бути з’їденими?
«Обставини — сукупність умов, у яких будь-що відбувається. Тлумачний словник», — стіна вирішила взятися до просвітницької діяльності.
— Тобто?! — ошелешено перезирнулися мої супутники. — Ви що, хочете сказати — таких істот взагалі не існує?!
«Найневразливішим, а виходить, і дужим є те, чого нема. Китайська мудрість», — люб’язно повідомила стіна.
— Але звідки ж тоді взялася решта наших зведень законів, усі ці правила й традиції? Адже вони були створені волею Обставин — сутностей, у могутність яких люди вірять найбільше… — Ведмедик була настільки захоплена, що примудрилася вибудувати таку складну словесну конструкцію.
«Випадковий збіг обставин часто здається логічним і приймається дурнями за звід законів. Життєва правда».
— Та ква-я-аак же таке-ква може бути?
— Виходить, ми можемо діяти, не боячись покарань за порушення?
— Стривайте! Але ж у нас є безліч вірних Слуг Волі Обставин! — не вгавав Ведмедик. — Той-таки Король і його воїни… Чию волю вони охороняють?! Тих самих прихвоснів? Кому вони скаржитимуться, якщо Дракон порушить усталені традиції?
— А він хоча б раз порушував? — Баба Яга вирішила не стомлювати Вищі Сили й відповісти самотужки. — Адже не було цього, чи не так? Усі настільки бояться виявитися порушниками, що й скаржитися нікому не доводиться. А якщо відступники все-таки знаходяться, Король збирає військо та їх карає. Ніхто ніколи прямо не спілкувався з нашими шановними Обставинами! Рятуйте! — по мірі оформлення своїх думок у слова Баба Яга, схоже, й сама очманіла. — Ми підкоряємося вигаданим силам! Усі наші закони — фікція! Ой, ненько!
«Головний наш закон — сумління. Головний глас його — серце…» — трішки виправила Ягу стіна.
— Ну, та це й так ясно, — відмахнулася перекірлива Баба. — Ви мені про інше відповідайте! Ми вірно зрозуміли, що ніяких обставин як таких не існує? Ну, тобто, що вони існують, але ми самі можемо їх навколо себе змінити? Так?
І тут, ви не повірите, рівно половина стіни вкрилася добре знайомими всім людям реального світу інтернетівськими смайликами:
«:):):):)» повідомили нам Вищі Сили й більше на запитання не відповідали, мабуть, вирішили, що в нас і так уже досить інформації, аби не боятися й діяти.
Усе це я відстежувала вже краєчком ока, бо заклопотана була іншою не менш важливою справою: вивчала Звід Законів Обставин. На мене буквально зійшло осяяння. У кожній рамці, в яку ставили нас Обставини, я бачила благо, яке можна було з користю застосувати. Буквально за півгодини я простягла своїм супутникам аркуш, на якому були виписані такі Закони: