— Скажіть, що таке закон всесвітнього тяжіння? — вкрадливо цікавився ведучий у сліпуче усміхненої білявки з дивним ім’ям Лола.
— Це коли тіла одне до одного притягуються, — конкурсантка потупила погляд.
— Кгм… — ведучий чомусь густо почервонів. — Ну… А може, формулу згадаєте? Це зі шкільного курсу фізики! — про всяк випадок підказав він.
— Ну, ми ж не на олімпіаді! — примхливо закопилила губки білявка. — Я, між іншим, у міні-спідниці. Тут шпаргалки ховати нікуди!
Схоже, поведінка нашої Томки добродійно вплинула на інших конкурсанток, вони теж почали виявляти почуття гумору. Втім, ні! Здається, білявка говорила серйозно. У її величезних, як у Царівни, очах був щирий переляк. У залі зависла напружена тиша. Глядачі розривалися від бажання підказати бідолашній.
— Можна їй нагадати? — не витримала наша Оленка.
— Ви ж, начебто, вболіваєте за іншу учасницю, — щиро здивувався ведучий. — Чому ж хочете допомогти Лолі?
— Я не за учасниць, я — за справедливість! Дівчинка, певне, дуже хвилюється, тому все й позабувала…
— Гаразд, — ведучий тяжко зітхнув, — давайте поговоримо з наступною конкурсанткою. Ви знаєте формулу всесвітнього тяжіння?
— Зрозуміло, — гордовито відповіла строга чорнявка в сукні, всипаній блискітками. — Її винайшов Ньютон по тому, як його вдарило яблуком по голові.
Оленка задоволено сіла — хоча б хтось тут не мав потреби в підказках. Але відразу знітилася — а раптом наша Тома може мати кепський вигляд на такому тлі? Але Тамарка не підвела.
— Закон Архімеда? — зосереджено перепитала вона. — Зараз пригадаю. І сама проходила, й дівчиська потім розповідали. А, ось! Оце залажу я в гарячу ванну! I на голову сусідам виливається стільки води, скільки маси в моєму тілі!
— Чому в гарячу? — тільки й зміг перепитати вбитий таким абстрактним формулюванням ведучий.
— Та в холодну ж я не полізу! — щиросердно повідомила Томка. Зал знову реготав і аплодував. Молодець Крючкова! Адже й на запитання, загалом, відповіла, й пожартувати примудрилася!
І ось настав урочистий момент нагородження. Від нього ми, звичайно, не чекали нічого, але настрій все одно був чудовий. Завдання, яке ставили перед собою, коли бралися до участі в конкурсі, виконано — рідної школи не знеславили, а навіть навпаки — приємно виділилися серед решти. Третьою міс стала симпатична чорнявка. Другою — дурненька білявка. Корона переможниці дісталася справді дуже гарній і, до того ж, скромній дівчинці, яка запам’яталася мені тим, що дуже красиво співала в музичному конкурсі й чарівно червоніла, коли ведучий розсипався перед нею в компліментах. І раптом…
— Увага! Крім офіційного журі, в нас, як завжди, є ще одне — глядацьке. Отже, на думку глядачів, королевою сьогоднішнього конкурсу стає… Стає… — ведучий зумисне повільно розкривав конверт із результатами голосування, котре протягом усього конкурсу проходило серед глядачів. — Тамара Крючкова! — урочисто оголосив ведучий, і всі ми ошелешено замовкли. — Тамара Крючкова!
Зал вибухнув бурхливими оваціями та захопленим галасом.
Епілог
А потім, як і водиться після таких конкурсів, був бал. Точніше, дискотека для середніх класів, проведена в нашій шкільній їдальні. І знаєте, я раптом зрозуміла, що за успіх на цій дискотеці всі дівчата переживають куди більше, ніж за перемогу в конкурсі.
— Дівчатка, ви просто зірки, всі тут дивляться тільки на вас! — на жаль, про це нам повідомив не який-небудь принц, а наша класна керівниця. — Щоправда, я не впевнена, що це добре! — відразу отямилась вона й зробила суворе обличчя. А потім знову розквітла, тому що якась чергова вчителька кинулася на нашого Танчика з голосними вітальними вигуками:
— Подумати тільки! Твої були найкращими! Глядацькі симпатії — найкраще визнання! Як здорово ти їх виховала! — чулося нам.
Ми з Танькою, Оленою і Зіночкою весело перезирнулися, й далі виробляючи свої «па». Виявилося, що наші «рухи вболівальниць» чудово лягають на дискотечну музику. Добре, що Ангеліна, придумуючи, запозичила їх із моєї свідомості — я сходу «в’їхала» в танець.
Учотирьох ми синхронно розмахували руками, щасливо посміхалися й справді були в центрі загальної уваги. Поруч, сидячи на лаві, реготала Крючкова.
— Клас! — перекрикувала вона музику. — Вас, дівчиська, хоч у кліп вставляй! А знаєте що? — вона раптом підскочила й ледь не перекинула лаву разом із усіма вчителями, що сиділи на ній. — А я теж хочу! Зацініть! Уперше на дискотеці танцюватиму!