Довіряйте собі.
Тож як насправді знайти свою другу половинку? Якісь ваші друзі можуть сказати, що треба скласти перелік потрібних вам характеристик і не йти на компроміс. Інші стверджуватимуть протилежне — що про такий перелік варто забути, оскільки інакше ви назавжди залишитеся самотніми. Насправді жоден погляд не є слушним у будь-якій ситуації. Безумовно, було б простіше, якби можна було дотримуватися певних непорушних правил, але знайти ідеальну пару надзвичайно складно: люди — складні істоти, тож помножте складність вашого характеру на складність характерів інших людей.
Нунчі дає змогу дотримуватися «серединного шляху». Вам не треба відмовлятися від важливих для вас критеріїв і нав’язувати їх іншим, важливо пам’ятати про розсудливість та адаптуватися. Збирайте інформацію та в жодному разі не ігноруйте нові дані лише тому, що вони не відповідають вашим уявленням про те, чого ви хочете.
Знову звернуся до роману «Гордість і упередженість», у якому наочно підкреслено важливість нунчі під час вибору другої половинки. Зрештою, саме гордість та упередженість можуть викривляти нашу оцінку ситуації. Слово «гордість» у назві цього твору стосується снобізму містера Дарсі, який уважає сім’ю Беннетів меншовартісною. А от «упередженість» властива Ліззі Беннет, яка не може об’єктивно сприймати Дарсі, оскільки почула, як він сказав своєму приятелеві: «Вона нічогенька, але недостатньо гарна, щоб привабити мене»[44]. Звісно ж, може здатися, що це вчинок справжньої наволочі, проте коли ми більше дізнаємося про його характер, то розуміємо, що він, вочевидь, нічого такого не мав на увазі й, мабуть, просто намагався поводитись як «крутий хлопець» у присутності своїх друзів.
Протягом більшої частини роману Дарсі й Елізабет не можуть бути разом, бо їхнє сприйняття одне одного залишається негнучким. Але потім різні життєві проблеми (хвороба, сімейні чвари) змушують їх співпрацювати й долати відчуженість, щоб досягнути спільної мети. Вони відмовляються від упередженості, спостерігають за поведінкою одне одного в різних ситуаціях та адаптуються до нових даних. Обидва йдуть на надзвичайно складний для них крок: вони визнають, що гордість та упередженість могли викривити їхню здатність сприймати одне одного об’єктивно. Без цього трохи запізно віднайденого нунчі ніякого хепіенду, можливо, і не було б.
Згадайте пари, з якими вам подобається проводити час. Можу побитися на взаклад, що в них гарне нунчі. Пари, які зважають на почуття одне одного й передбачають потреби подружжя, якимось чином здатні підтримувати атмосферу доброти й піклування, занурюючи в неї й інших. Усім нам хочеться проводити якнайбільше часу з такими людьми. Геть інша ситуація з парами, у яких погане нунчі: вони не сприймають потреб подружжя або не вважають їх важливими. З такими ніхто не хоче спілкуватися. А що відчувають ті, хто опинився в подібних взаєминах? Що відбувається, коли кохана людина не сприймає ваших натяків, не розуміє ваших почуттів, не бачить, як її слова та вчинки впливають на вас, не здогадується, що й коли вам потрібно? Серце крається…
Безумовно, я знаю, що більшість експертів з романтичних стосунків зі мною не погодяться. На їхню думку, кохана людина не зобов’язана читати ваші думки. Мовляв, чітко та спокійно висловлювати власні потреби — це ваша відповідальність.
Якби ж то все було так просто! На жаль, ця порада не відповідає людській вдачі. Почуття зазвичай мають складну природу, цілковито їх не розуміє навіть людина, якій вони належать.
Насправді в цьому ніхто не винен. Традиційно жінок привчають, що не можна просити в когось прихильності, адже це принизливо, а чоловіків навчають, що вияв таких почуттів, як сором чи сум, неприйнятний. Нунчі передбачає прагматичний підхід, коли ви вже не можете змінити ні власне виховання, ні виховання своєї половинки. І ви не в змозі змусити іншого використовувати нунчі й більше про вас піклуватися. Нунчі вимагає від вас аналізування ситуації такою, якою вона є, а не такою, якої вам хотілося б.
Ваше нунчі — це єдине, що ви можете контролювати. Слухайте кохану людину. Якщо вона розповідає вам набридливу історію, скористайтеся таким методом майстрів нунчі: подумки підбийте підсумки того, про що вам щойно розповіли. Слухайте не лише слова, звертайте увагу на контекст: чи, бува, не розповідає коханий чи кохана цю історію, оскільки відчуває, що її не слухають, наприклад на роботі чи ще десь? Можливо, оповідка така марудна, бо справжні її подробиці надто болючі, і ваша кохана людина соромиться розповідати про них? Спробуйте запитати подружжя, як минув його чи її день, перш ніж розповідати щось. Піклуйтеся про кохану людину так, як хотіли б, щоб вона піклувалася про вас.
44
Цитату наведено за виданням: Джейн Остен. Гордість і упередженість. Перекл. В. Горбатька. 2005.