Пам’ятайте правило нунчі № 6: «Розумійте натяки». Люди не завжди кажуть те, що в них на думці, і це їхнє право. Ви ж не читаєте слова Шейли на екрані комп’ютера, це не якесь випадкове повідомлення від незнайомця у Твіттері. Щоб зрозуміти Шейлу, у вас є достатньо контексту, до того ж ви знаєте, що вона не висловлюється прямо.
Можливо, ви гадаєте, що зараз я пораджу вам стежити за мовою тіла Шейли щоразу, вирушаючи на прогулянку, щоб помітити, коли ваша дружина зголодніє. Ні, така поведінка не спрацює в цьому конкретному разі: не варто стежити за людиною з хронічним захворюванням, як-от діабет, це кепська ідея.
Натомість раджу вам запитати Шейлу не про те, чи не хоче вона щось з’їсти, а про те, коли вона зголодніє. Коли ви наступного разу підете на прогулянку, запитайте її про їжу, щойно опинитеся на вулиці. Можна сказати: «На Йорк-стрит відкрився новий індійський ресторанчик, поряд є піцерія, а на вулиці з лотків продають смачнючі смажені каштани. Скажи мені, коли вирішиш, що саме ти хотіла б з’їсти».
До чого це призводить? У попередньому варіанті розвитку подій — коли ви постійно сварилися — ви казали Шейлі, що вона мусить повідомити, зголодніла чи ні. Мовляв, це її відповідальність. У другому варіанті, просячи її повідомити, яку саме їжу вона вибрала, ви очікуєте від неї іншого вчинку, на який вона більше здатна.
Навіть якщо ваша кохана людина ніколи не зміниться, використання нунчі завжди допоможе поліпшити ваші стосунки.
Є така корейська книжка дитячих віршиків — «Пукати без нунчі»[45]. Малюнок на обкладинці — це справжній шедевр. У стилі примітивізму там зображено хлопчика з темно-бурим димом біля сідниць — і ще двох хлопчаків, які з вереском чкурнули геть. Назва — це рядок з головного вірша книжки, чотирьох строф, присвячених думкам хлопчика, який грає надворі зі своїм приятелем Джун Саном. Раптом Джун Сан голосно пукає. Він пукає без нунчі, тобто пускає гази, попри присутність інших людей. Проте ліричний герой вірша має чудове нунчі й відразу реагує. Він швидко починає рахувати мурах на землі, так само чинить і Джун Сан: «Одна мурашка, дві мурашки, три мурашки…» Герой віршика намагається не сміятися, а його приятель Джун Сан червоніє. Цей хлопчик допоміг Джун Сану не осоромитися й уникнути перерви в грі. Інакше кажучи, він створив «обтічні» ігрові умови.
Вчинок цього безіменного хлопчика — це вияв нунчі задля ввічливості. Сюжет віршика ілюструє чудову особливість нунчі: ви можете використовувати цей хист, не привертаючи до цього уваги. Власне, тактовність — найкращий компонент нунчі.
Ви можете вчиняти як приятель Джун Сана у своєму повсякденному житті. Не лише тоді, коли хтось пускає гази, а й коли хтось опинився в центрі небажаної уваги.
Наприклад, ваш друг Том прийшов до вас на вечірку без дружини, оскільки нещодавно вони розійшлися. Ви єдина людина на вечірці, якій відомо про завершення їхніх стосунків. До Тома підходить Карен. Не знаючи про його ситуацію, вона питає: «Гей, а дружина де?» Справжній майстер нунчі на вашому місці зрозуміє, що ще декілька людей, імовірно, зацікавляться її відсутністю й запитають про це Тома. Замість того щоб пошепки повідомляти невтішну новину всім присутнім і пліткувати, ви можете зацікавити Тома та ще кількох гостей розвагою, яка вимагає зосередженості й обмежує балачки: це можуть бути шахи, фанти, покер, настільні ігри, навіть бадмінтон. Так ви відновите «обтічність», не привертаючи уваги до проблеми Тома.
Багато хто вважає, що з близькими друзями не потрібно зважати на натяки. Це не так. Ви маєте використовувати нунчі з друзями, тобто слухати не лише їхні слова, але й загальний контекст їхнього виховання та змін у життєвих обставинах. Декілька років тому я захопилася рукоділлям. Запитала в подруги Шарлотти, який улюблений колір у її донечки Емілі, оскільки хотіла зв’язати дівчинці шалик. Крім того, я надіслала Шарлотті фотографію шарфа, який зв’язала до цього. За декілька днів Шарлотта відповіла мені так: «Я й не знала, що ти тепер в’яжеш! Дуже гарний шарфик, так майстерно зроблено!» Приємні слова, проте зверніть увагу, чого не було в її листі: Шарлотта не сказала, що мені варто зв’язати шалик для Емілі. Дуже тактовний прояв нунчі з її боку. Зі свого боку, я не стала в’язати для Емілі шарф.
45
Справді, я не вигадую, «Пукати без нунчі» (
) — це книга віршів Лі Со Ген з ілюстраціями Лі Сан Їна, яка вийшла у видавництві I&Book Publishing у Сеулі 2015 року. Ось доказ: http://www.kyobobook.co.kr/product/detailViewKor.laf?ejkGb=KOR&mallGb=KOR&barcode=9791157920051&orderClick=LAG&Kc=. (