Зміна країни допомагає звернути увагу на відмінності між культурами, які можуть виявитися разючими. Цілком невинний у США жест уважатимуть непристойним в Італії. Неписані закони поведінки на дорозі в Європі й Азії суттєво відрізняються. Крім того, існують майже непомітні культурні відмінності в межах однієї країни, а іноді навіть одного міста. Здатність спостерігати за навколишнім світом і пристосовуватися до нього допоможе вам, хай де б ви опинилися.
«Довіряйте інтуїції» — ця порада не завжди настільки однозначна, як здається. Опинившись на побаченні з людиною, яка вам дійсно дуже подобається, ви не завжди можете визначити, на які думки впливає ваше «нутро», на які — мозок, на які — серце, а на які — статеві органи.
Іноді й нунчі може збити з пантелику. Наприклад, якщо у вас раптом холоне кров, то чи означає це напад ірраціональної тривожності, наприклад, страх, що якась качка хоче залізти до вашого помешкання й убити вас, або ж це нунчі намагається попередити вас про справжню небезпеку?
На мій погляд, певною мірою погане нунчі погане не саме по собі, проблема полягає в небажанні людини пов’язати його та власні вчинки. Починаючи підозрювати, що нова інформація спонукає її до певного рішення, людина затуляє нунчі рота, наче заручникові, якого запхали в багажник автівки. Вона боїться правди. Не хоче припустити, що й справді перетворилася на жалюгідну п’яничку або що, наприклад, красень-коханий їй бреше. Такій людині хотілося б відволіктися на захопливіші, хоч і несправжні проблеми… наприклад, качок-убивць.
Якщо ви не впевнені, що ваш страх — це наслідок ірраціональної тривожності чи намагання нунчі привернути вашу увагу до небезпеки, щонайперше визначте, де саме у вашому тілі виникає відповідне відчуття.
Коли нунчі одержало й опрацювало інформацію, будь-які сильні відчуття, наприклад страх, будуть більш вираженими у животі: холод у шлунку, намацальний, навіть жахливий. Під час панічної атаки ваш мозок-розумник намагається спантеличити вас, і відчуття виникає у двох місцях у тілі водночас — у голові й грудях, до того ж у грудях воно буде сильнішим. Якщо вам здається, що важке ковадло тисне вам на груди, заважаючи дихати, це прояв тривожності, а не наслідок роботи нунчі.
Нунчі активує інстинкт виживання, запускає реакцію «бийся або тікай». Саме ця здатність допомагає матері відчути, що її дитині загрожує небезпека, надає їй блискавичної швидкості, щоб миттєво опинитися в кімнаті, і надлюдської сили, щоб утримати важку дубову полицю, яка могла б розчавити малюка. Тривожність не дає змоги зробити нічого подібного.
Щоб пов’язати певні почуття з певними частинами тіла, потрібен досвід. На мій погляд, достатньо усвідомити цей зв’язок разів з десять за різних життєвих обставин, щоб ця звичка почала здаватися вам природною. Значну перевагу в цьому процесі дістають люди, які займаються йогою, медитацією або якимось спортом, що вимагає розуміння взаємовпливу свідомості й тіла. Мені у розвитку цієї звички допоміг пілатес. Коли мій тренер з пілатесу каже: «Під час цієї вправи мають більше працювати м’язи спини, аніж рук», я знаю, як свідомо напружити спину, щоб саме в цій частині тіла відчувалося навантаження. Ця звичка пришвидшить оцінювання вами того, як певні думки й почуття взаємопов’язані з певними органами тіла.
Якщо це здається вам маячнею, зверніться до власного досвіду. Якщо ви декілька годин намагалися розв’язати складну математичну задачу, у вас болітиме голова, а не палець на нозі. Якщо ви заскочили кохання свого життя за подружньою зрадою, то відчуєте, ніби вас ударили в сонячне сплетіння, а не у вухо. Насправді ви завжди усвідомлюєте зв’язок почуттів і певних зон тіла.
Подорожувати з майстрами нунчі надзвичайно приємно. Вони можуть зайти в аптеку чи магазин у країні, де ніколи раніше не були, і, навіть не володіючи мовою місцевого населення, чарівним чином знайти полицю з гранатовим соком чи слоїк з цілющим кремом зі зміїної отрути, ніби все життя саме тут усе й купували. Їм легко пояснюють, як саме пройти в потрібне місце, хоча вони й не розуміють мови. Вони вибирають чудовий ресторан, не звертаючись по пораду до місцевого гіда й виходячи лише з власної інтуїції.
Такі люди тонко відчувають різницю між культурами, ба більше, ця різниця їх захоплює. Вони розглядають її як частину досвіду від подорожі незнайомою країною. Досвіду, який вони готові прийняти. Ця їхня здатність здається цілком природною, але кожен із нас може розвинути в собі хист до пильності, який робить людину бажаним гостем у будь-якій країні.