Квінн не розумів, який стосунок це має до Нового світу. Аж раптом почався новий розділ, і Стіллман різко перейшов до біографії такого собі Генрі Дарка, бостонського священника, що народився у Лондоні у 1649-му (у день страти Карла І), прибув до Америки у 1675-му, а загинув у пожежі у Кембриджі, штат Массачусеттс, у 1691 році.
Стіллман писав, що юний Генрі Дарк п’ять років працював особистим секретарем Джона Мільтона, з 1669 року й до смерті поета. Квінн здивувався: він наче колись читав, що сліпець Мільтон диктував твори одній зі своїх доньок. Виявляється, Дарк, ревний пуританин і вчений-теолог, був відданим шанувальником Мільтона. Він познайомився зі своїм героєм на невеличкому вечірньому зібранні і отримав запрошення завітати до нього наступного тижня. Це поклало початок цілій низці візитів, і врешті Мільтон почав довіряти Даркові різні дрібні доручення: записувати з голосу, водити його лондонськими вулицями, читати праці древніх. У листі 1672 року, який Дарк написав своїй сестрі у Бостон, він згадує, що веде із Мільтоном дискусії про тонкощі біблійної екзегези. Смерть Мільтона підкосила Дарка. Коли за шість місяців Англія й далі видавалася йому пусткою, що не дарує жодної втіхи, він вирішив емігрувати в Америку. Він прибув до Бостона влітку 1675-го.
Про його перші роки у Новому світі відомо мало. Стіллман висловив припущення, що той міг рушити на захід, у незвідані землі, проте це не підтверджено доказами. З іншого боку, певні формулювання у Даркових текстах вказують на добре знання індіанських звичаїв, і тому Стіллман припускав, що той міг пожити певний час серед племен. Хай там як, згадки про Дарка зникають до 1682 року, аж доки його ім’я не зринає у бостонському реєстрі шлюбів: він побрався з такою собі Люсі Фіттс. За два роки по тому бачимо запис, що він очолив невелику пуританську парафію на околиці міста. У подружжя народилося кілька дітей, але всі померли у ранньому дитинстві. Вижив тільки син Джон, народжений 1686 року. Але вже 1691-м датовано запис про те, що хлопчик випадково випав із вікна другого поверху й розбився. А за якийсь місяць по тому будинок загорівся, і Дарк та дружина загинули.
Генрі Дарк так і відійшов би в імлу забуття, що оповиває ранні сторінки американської історії, якби не одна деталь: у 1690 році він видав брошуру під назвою «Новий Вавилон». За словами Стіллмана, ця книжечка на 64 сторінки — найзухваліший опис нового континенту, написаний у той час. І якби Дарк не загинув так швидко після її появи, то й слід вона лишила би значніший. Адже, як виявилося, більшість накладу загинула у тій же пожежі, що й сам автор. Стіллманові вдалося відшукати тільки один примірник — він випадково зберігся на горищі його родинного гнізда у Кембриджі. Після довгих років ретельних досліджень він дійшов висновку, що це — єдиний зацілілий екземпляр.