Цікаво, на яке ставлення до себе він розраховує, коли в Україні настане українська патріотична влада?
А вона прийде, бо подолання комунізму неминуче, а разом з тим закономірним є утвердження національних урядів у колишніх московських колоніях.
Наступна важлива подія підтверджує зацікавленість усього демократичного світу в розкритті і засудженні комунізму.
10 жовтня 1998 року Сейм Литви ухвалив Декларацію в оцінці комунізму та колишніх органів комуністичного окупаційного режиму, якою схвалив резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи від 27.06.96.
Литовський оргкомітет в Україну спрямував запрошення до Товариства політв’язнів і репресованих, як організації, що найпряміше зацікавлена в роботі міжнародного суду. Голова Товариства пан Є. Пронюк не повідомив про це Асоціацію дослідників голодоморів в Україні, дарма що остання після припинення роботи Комітету «Нюрнберг-2» взяла на себе працю збору фактів комуністичних злочинів і власне була в цьому найактивнішою організацією в Україні.
Довідавшись про підготовку до Вільнюського трибуналу, я створив групу з 10-х київських патріотичних учених для підготовки до нього української сторони.
Дбаючи про належне громадське представництво України на Вільнюському міжнародному громадському Трибуналі, вчені (доктори історичних наук С. Білокінь, В. Марочко, А. Зінченко) підготували відповідні розділи, які стали, основою звинувачення Україною КПРС у Вільнюсі.
Праця у Вільнюсі почалася 12 червня зі спільного засідання в сесійній залі Литовського парламенту. Учасників з 23 держав привітали найвищі достойники Литви: Президент, Голова Сейму та Голова уряду, а також поважні гості з інших держав, у тому числі колишній президент Польщі Лех Валенса. Праця учасників була поділена на дві частини: на роботу в Міжнародному Громадському Трибуналі з оцінки злочинів комунізму та праця на Міжнародній конференції.
Головний суддя Трибуналу Вітаутас Забіла запропонував мені ввійти до складу трибуналу, проте через необхідність їхати до Ізраїлю на міжнародну конференцію політв’язнів я запропонував замість себе члена української делегації Миколу Кульчинського. Забіла погодився.
Учасниками конференції були члени української делегації Ніна Вірченко, Євген Пронюк та Тамара Пахолок.
Я представив наступний Звинувачувальний висновок від України.
Українське
Громадське Представництво
Асоціація дослідників голодоморів в Україні
п/с 339, Київ-42, Україна, 01042
Тел./факс: 380-44-269-12-63
Звинувачувальний висновок
По звинуваченню КПРС у злочинах проти України й українців на Вільнюському міжнародному громадському Трибуналі з оцінки злочинів комунізму
Представлений Головою Української Асоціації дослідників голодоморів в Україні Почесним Доктором права Левком Лук’яненком на першій сесії Міжнародного громадського трибуналу 12 червня й обґрунтований додатковими доказами на другій сесії 4–8 вересня 2000 р. у м. Вільнюсі
Звинувачувальний висновок
у Міжнародній громадській кримінальній справі по звинуваченню КПРС у злочинах на території України та проти українців, що передбачені:
— Пунктом «а» ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу (МВТ) (злочини проти миру);
— Пунктом «б» ст. 6 Статуту МВТ (військові злочини);
— Пунктом «в» ст. 6 Статуту МВТ (злочини проти людяності);
— Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 09.12.48; (конвенція стала чинною з 12.01.51. Ратифікована Президією Верховної Ради СРСР 18.03.54)
— Конвенцією проти тортур та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання від 10.12.84; (конвенція стала чинною з 26.06.87. Ратифікована Президією Верховної Ради СРСР 21.01.87)
— Конвенцією № 29 «Про примусову або обов’язкову працю» від 28.07.80; (конвенція стала чинною 01.05.32. Ратифікована Президією Верховної Ради СРСР 04.06.56)
— Конвенцією про боротьбу з дискримінацією у сфері освіти від 14.12.60; (конвенція стала чинною 22.05.62. Ратифікована Президією Верховної Ради СРСР 02.07.62)
Злочинна діяльність КПРС обумовлена її злочинною імперською ідеологією.
Злочинний характер ідеології КПРС
Суть ідеології КПРС полягає у виправданні загарбницької імперіалістичної політики Росії.
Мета політики КПРС — розширення Російської імперії на все більшу і більшу частину земної кулі.
Методи діяльності КПРС: ідеологічні, організаційні.