Я простягнув ліву руку козакові і не встиг зойкнуть від болю, як він полоснув по моїй долоні тесаком; потім зробив це зі своєї і притиснувши разом обидві рани на руках, дав мені випити якогось відвару. Після випитого зілля, в моїй голові з калейдоскопічною швидкістю замиготіли фрагменти чиїйсь чужій життя, все прискорюючи і прискорюючи свій рух, потім в голові у мене не запаморочилось, думки стали плутатися і я втративши свідомість впав в каталептичний сон.
Прокинувся я вранці на тому ж місці біля згаслого багаття. Під багатовіковим дубом вже нікого не було.В стороні самотньо стояв НЛО, а поруч зі мною сидів запорізький козак і задумливо курив свою люльку. -Ви хто, і де дід Панас? - чомусь переживаючи за свого пращура першим ділом запитав я у козака. -Ну і міцний ти хлопче спати.Тиждень проспав. Думав що полетимо, так і не попрощаємося з тобою. Мене не бійся - я Сірко, а діда Панаса нема.Ми його, хлопче вже поховали. Звиняй. Славний був казарлюга, вічна йому пам'ять.Згадуй про його. А, це тобі від його на згадку.- тихо сказав Сірко і простягнув мені невеличку скриню з якимись речами. -Вічна йому пам'ять - взявши у отамана скриню, повторив я механічно його слова, ще до кінця не вірячи в те, що вже немає на світі того доброго казарлюги.
Я потис на прощання руку отамана, Він зайшов по трапу в НЛО і помчав у свою нескінченну подорож. Проводивши поглядом їх політ, я свістом підкликав свого собаку, і увійшов в густий туман, що наповнював балку.Через кілька годин ми були вже дома.
3
У старовинній скриньці виявився мішечек самоцвітів і старовинний пергамент, на якому був намальований, вицвілими чорнилами, план якоїсь печери. Текст українською мовою слабо читався, але і тим не менш, обробивши пергамент оцтом, я зміг його прочитати. Там було написано: "Дорогий мій нащадок, якщо ти читаєш це пергамент, значить мене вже немає на цьому світі, і тобі випала нелегка, але почесна місія відшукати загублений у віках щит Геракла. Місія хоч і важка, але цілком здійсненне. На пергаменті намальований план старовинного будинку, який був побудований мною на острові Хортиця. Знайдеш ти його досить легко, він самотньо стоїть на Дозорної скелі, і видно практично звідусіль, але ось потрапити в середину, в його підвал, дано небагатьом. Ти один з небагатьох обраних, яким це під силу. Прийди на гору до дому в повний місяць й опівночі перед тобою відкриється вхід в підвал, Знайди в тому підвалі вхід в печеру і користуючись цією картою, відшукай в ній заховану скриню, в якій зберігається жезл часу. На ручці жезла є тимчасової таймер, виставивши його на потрібний тобі час ти можеш з легкістю переміщатися в часі і просторі. Раджу тобі почати пошуки з часу Троянської війни, де той щит в останній раз бачили у Ахіллеса. З жезлом будь дуже обережний - він може бути ще й бластером. Думаю, що алмазів тобі для виконання твоєї місії повинно вистачити. Забереш щит і по поверненню додому, передаси його отаману Сірку, який у твоєму поході буде тебе незримо підтримувати. Як бачиш, нічого складного - невеликий вояж у стародавній світ... і останнє, постарайся не знищити той світ. Удачі."