— А ви коли-небудь розмовляли відверто зі своїм чоловіком?
Знову Хайді уникла прямої відповіді, сказавши, що то були інші часи. Тепер вона більше зацікавлена в тому, щоб ділитися з ним своїм інтелектуальним досвідом.
— Спробуйте подивитися на свій клітор, як на стрілку годинника, й попросіть свого партнера, щоб він пересунув її й поставив між одинадцятою та першою годинами, ви мене зрозуміли?
Атож, вона знала, про що каже її співрозмовниця, й не дуже з нею погоджувалася, мабуть, і книжка була далекою від повної істини. Та оскільки та заговорила про годинник, Марія подивилася на свій і сказала, що прийшла попрощатися, бо термін її перебування тут закінчився. Проте бібліотекарка, здавалося, її не слухала.
— Не хочете взяти почитати цю книжку про клітор?
— Ні, дякую. Мені треба думати про інше.
— І не візьмете нічого нового?
— Ні. Я повертаюся на свою батьківщину, але хотіла б подякувати вам за те, що ви завжди ставилися до мене з увагою й розумінням. Може, ще колись побачимося.
Вони потиснули одна одній руку й побажали взаємного щастя.
Хайді зачекала, поки дівчина вийде, перш ніж утратити над собою контроль і стукнути кулаком по столу. Чому вона не скористалася з нагоди, щоб поділитися своєю таємницею, яка, судячи з усього, помре разом із нею? Якщо вже дівчина набралася сміливості запитати, чи вона коли-небудь зраджувала чоловіка, чому б їй і не відповісти, тепер, коли вона відкрила для себе новий світ, у якому жінки нарешті визнали, що досягти вагінального оргазму надзвичайно важко?
«Не так уже це й важливо. Світ — це не тільки секс».
Справді, секс не був чимось найважливішим у світі, але він був річчю достатньо важливою, авжеж був. Вона подивилася навколо себе; у дуже багатьох із тих тисяч книжок, які оточували її, розповідалося про кохання. То завжди була одна й та сама історія — хтось закохується, зустрічається, втрачає і зустрічає знову. Душі, що знаходять спільну мову, далекі краї, пригоди, страждання, тривоги, а проте дуже рідко буває, аби хтось там сказав: «Знаєш, друже, треба ліпше розуміти жіноче тіло». Чому книжки не говорять про це відверто?
Можливо, тому, що ніхто цим по-справжньому не цікавиться. Бо чоловік лише шукає для себе нових і нових пригод — він досі залишається мисливцем-троглодитом, що прагне лише задовольнити свій інстинкт відтворювана людського роду. А жінка? Щодо її персонального досвіду, то її бажання пережити добрий оргазм зі своїм партнером тривало лише кілька перших років; потім частота їхніх зносин різко зменшилася, а жодна жінка про це ніколи не говорила, бо думала, що так буває лише з нею. І вони брехали, запевняючи, ніби вже не спроможні задовольнити жадання свого чоловіка, бо він вимагає, щоб вони кохалися з ним кожну ніч. І своєю брехнею лише посилювали стурбованість інших.
І тоді вони намагалися думати про щось інше: дітей, кухню, розпорядок денний, домашнє господарство, рахунки, що їх треба було оплатити, про терпиме ставлення до амурних походеньок чоловіка, про поїздки на відпочинок, протягом яких вони більше піклувалися про своїх дітей, аніж про самих себе, збереження довірених їм таємниць — і навіть про кохання, але без сексу.
Їй треба було бути відвертішою з цією бразилійкою, яка здалася їй невинною дівчиною, що за своїм віком могла би бути їй дочкою, і ще неспроможною розуміти світ у його неприкрашеній правді. Іммігрантка, закинута далеко від своєї батьківщини, змушена виконувати якусь нецікаву для себе роботу, в чеканні чоловіка, за якого вона зможе вийти заміж, вдати, ніби пережила з ним кілька оргазмів, знайти собі в ньому опору, зробити свій внесок у відтворення цього таємничого людського роду, а потім геть забути про ці так звані оргазми, клітор, точку G (відкриту лише в XX сторіччі!!!). Бути доброю дружиною, доброю матір'ю, дбати про те, щоб у домі нічого не бракувало, мастурбувати потай вряди-годи, думаючи про незнайомця, який зустрівся їй на вулиці й подивився на неї очима, сповненими жадання. Зберігати видимість — чому світ так занепокоєний тим, щоб усі в ньому зберігали видимість?
Тому вона й не відповіла на її запитання: «А ви мали когось поза шлюбом?»
Ці речі помирають разом із людьми, подумала вона. Її чоловік завжди був обранцем її життя, хоча секс між ними давно перетворився на далекий спогад. Він був чудовим другом життя, чесним, великодушним, наділеним добрим гумором, він змагався з усіх сил, щоб утримати родину, й намагався, щоб усі, хто був під його опікою, почували себе щасливими. Це був справді ідеальний чоловік, про якого мріють усі жінки, і саме тому вона почувала себе так погано, згадуючи, що одного дня зажадала іншого чоловіка — і була з ним.