Келен оточили люди і кожен намагався взяти її за руку, сказати їй, як красиво вона виглядає, поцікавитися, чи все у них добре з Річардом. Люди, наче хвилею, перекочували її вперед, розступаючись перед нею і змикаючись позаду. Було чудово бачити, як це святкування викликало таку радість і доброзичливість і об'єднало всіх навколо.
Кілька служителів з персоналу усипальниці зупинили її, щоб висловити своє хвилювання тим, що були запрошені. Вона обняла одну з жінок, щоб хоч якось зупинити її безупинну мову. З тих пір, як Річард вивільнив владу Одена і відростив їм язики, Келен навіть боялася припустити, коли ж хоч хтось із цих людей перестане говорити без угаву.
Келен помітила Натана, який прогулювався по передпокою. Його пряме біле волосся спадало на широкі плечі, на яких була блакитна оксамитова накидка поверх мереживної білої сорочки. На його стегні спочивав витончений меч — він стверджував, що це додає йому нищівного виду. По обидва боки він вів під руки двох привабливих дам, а тому Келен припустила, що його твердження не безпідставне. Келен сподівалася, що Річард не поставиться занадто суворо до носіння меча краси ради, до людини, якій була тисяча років від роду.
Вона махнула Натану поверх моря людей. Він жестом показав у бік, даючи зрозуміти, що побачить її разом з Річардом. Вона попрямувала в тому напрямку. Натрапивши на Верну, Келен зловила аббатису за руку.
— Верна! Ти теж приїхала!
Верна променисто освітилося посмішкою.
— Навіть і в голову не приходило пропустити подібну подію.
— Як життя в Замку Чарівників? Чи щасливі чи твої Сестри там?
Посмішка Верни стала ще ширше.
— Келен, я задихаюся від слів, навіть не знаю, з чого почати. Ми знайшли кількох нових хлопчиків з Даром. Вони прийшли, щоб приєднатися до нас, і ми стали їх вчителями! Все настільки по-іншому, ніяк не порівняти з тим, що було раніше! Настільки все здорово! Взагалі, все настільки нове і чудове, та ще й з участю Першого Чарівника! Спостерігати, як молоденькі хлопчаки пізнають свій Дар — просто дивовижно!
— А жити з Зеддом, жити в Замку?
— Ніколи Зедд не виглядав таким щасливим. З такою кількістю людей, що наводнили Замок, тобі може здатися, що він став би буркотливим і сердитим, але кажу тобі, Келен, Зедд немов ожив! Він і сам ніби став знову дитиною, коли Чейз і Емма переселилися туди, разом з усіма своїми дітьми, та ще й з хлопчиками, що пізнають свій Дар.
Келен прийшла просто в замішання від такого напору новин, що сиплються на неї.
— Звучить чудово, Верна.
— Коли чекати вашого візиту? Кожен просто згоряє від нетерпіння, коли зможе побачити тебе і Річарда знову. Зедд простежив за тим, щоб люди усунули завдані ушкодження Палацу сповідниць. Його вигляд знову став величним. Він готовий до вашого повернення, щоб ви могли увійти в свій будинок, коли б вам того не заманулося. Ти не повіриш, але абсолютно всі службовці повернулися і дуже сподіваються, що ти і Річард хоча б якийсь час побудете там.
Келен просто була переповнена тією радістю, що так багато людей щиро — а вона це знала — хотіли, щоб вона опинилася поблизу. Вона виросла сповідницею — жінкою, якої всі боялися. І ось тепер, через Річарда і все, що сталося, вона була улюблена і як людина, і як Мати-сповідниця.
— Скоро, Верна, скоро. Річард говорив про бажання поїхати. У палаці він просто звихнеться. Він оточений мармуром, а йому хочеться вийти і подивитися на дерева.
Верна поцілувала Келен в щоку, перед тим, як Келен продовжила свій шлях.
Але не пройшла вона і короткого відрізку шляху, як капітан Циммер з його квадратною щелепою, помітивши її, вітально стукнув себе кулаком у груди.
— Чи спіймали ви якихось шпигунів, щоб поставити переді мною, капітане?
Він посміхнувся з розумінням.
— Мені шкода, Мати-сповідниця. Останнім часом немає ніякої потреби полювати за ким-небудь — завдяки вам і лорду Ралу.
Вона потиснула його плече і пішла далі.
Нарешті вона зауважила і Річарда крізь скупчення людей. Він повернувся, щоб побачити її, немов відчував її присутність. Та й вона не мала сумніву, що так воно і було.
Коли вона бачила його, коли він поставав перед її зором, нею завжди опановувала нестримна радість. Він виглядав прекрасно в своєму чорному одязі бойового мага, надітого ним з нагоди майбутньої події.