— Ваше Превосходительство, я не знаю що з нею таке відбувається. Я жалкую, що вона порушила ваш сон. Я спробую її заспокоїти.
Джеган, будучи соноходцем, не відчував ніякої потреби говорити з тими, чиї уми були підвладні йому. Своїм розумом він легко міг опинитися серед найпотаємніших куточків свідомості таких людей.
Продовжуючи метатися, Сестра Юлія одним диким рухом руки звалила стілець. Охоронці, ті деякі, що були спеціально відібрані з-за своїх здібностей бачити і пам'ятати Келен, стовпилися навколо жінки, яка скажено перекочувалася по підлозі.
Перед ними було поставлено завдання стежити за тим, щоб Келен не могла проникнути за межі намету без супроводу Джегана. Сестри були поза їх компетенцією.
Інші охоронці, особистий елітний підрозділ Джегана, величезні тварини, повністю покриті татуюваннями і усіяні металевими гвіздками, проколотими через плоть, стояли подібно статуям біля входу в намет.
Робота елітної охорони полягала в тому, щоб простежити за тим, щоб ніхто не проник в намет без запрошення. Тому вони виказали лише деяку частку цікавості до події, що розгорнулася перед ними.
У тіні темних кутів обширного намету також знаходилися пильні раби, завжди безмовно готові виконувати бажання імператора. Але вони теж проявляли більш ніж непомітну реакцію до того, що відбувалося прямо перед ними.
Вони тут для того, щоб служити примхам імператора і тільки для цього. Будь-якому з них було б непереливки, якщо хто-небудь з них якимось чином привернув би до себе увагу.
Сестри, та й взагалі всі, хто володіли Даром, були персональною зброєю Джегана, його власністю, і в підтвердження того нижня губа кожного з них була пронизана кільцем.
Охорона не несла за будь-кого з них якусь відповідальність, за винятком випадків, коли на те давалися певні вказівки. Незалежно від того, що заманеться Джегану — перерізати горло Сестрі Юлії, або згвалтувати її, або вести мирну бесіду з нею за чашкою чаю — його елітна стража і оком не поведе.
Якщо імператор зажадає чаю, то раби покірно принесуть його. Якщо буде вчинено криваве вбивство прямо на їхніх очах, вони покірно дочекаються закінчення різанини, після чого, не зронивши ні слова, наведуть порядок і змиють і затруть сліди.
Коли Сестра Юлія вибухнула криком в черговий раз, Келен зрозуміла, що її перше враження, що ці крики викликані болем, виявилося помилковим. Причина була набагато глибшою, Юлія була… божевільна!
Пильний жахливий погляд Джегана пройшовся по дюжині охоронців.
— Вона вимовляла що-небудь виразне?
— Ні, Ваше Превосходительство, — відповів один зі складу спеціальних охоронців.
Інша частина солдатів з того ж особливого загону, які могли бачити Келен, на підтвердження закивали головами. Елітна охорона імператора ніяк не приєдналася до реакції меншого за чисельністю особливого складу.
— Що з нею сталося? — Рикнув Джеган на Сестру, яка виглядала готової раболіпно впасти ниць прямо в ноги імператора.
Від гніву, який нутрував в його голосі, Сестра Ерміна здригнулася.
— У мене немає ніяких міркувань, Ваше Превосходительство, клянуся вам! — Вона вказала на дальній куток кімнати, — Я спала, чекаючи моменту, коли знову зможу бути корисною. Сестра Юлія теж спала. Я прокинулася, коли почула її голос. Мені здалося, що вона звернулася до мене.
— Що вона сказала? — Запитав Джеган.
— Я нічого не змогла розібрати, Ваше Превосходительство.
До Келен дійшло, що Джеган не знає того, що могла сказати Сестра Юлія. Він завжди був у курсі того, про що шепотілися Сестри, про що вони думали, що планували. Адже він був соноходцем. Він блукав у просторі їх думок. Він завжди і у все був посвячений. І все ж, цього він не знав.
А може, припустила Келен, він не хотів озвучувати того, що вже знав. Задавати питання, на які він уже знав відповіді — був його улюблений спосіб перевіряти людей. Він вибухав гнівом всякий раз, коли він викривав кого-небудь у брехні.
Не далі, як попереднім днем, розійшовшись гнівом, він задушив одного недавно захопленого в полон раба, який не зізнався в тому, що з'їв маленький шматочок з підноса з їжею, який ніс до обіднього столу імператора.
Джеган, володіючи такими ж величезними мускулами, як і будь-хто зі складу його елітної охорони, розчавив горло знемагаючого бранця одним потужним стисненням рук. Інша частина рабів смиренно чекала, поки імператор не довершив жахливе вбивство, після чого просто винесли тіло.
Джеган нахилився і одним м'ясистим кулаком за волосся підтягнув Сестру Юлію до своїх ніг.
— Що все це значить, Юлія?
Очі жінки оберталися, губи смикалися, а язик безконтрольно звивався в її відкритому роті.