Переляканий Бішоп спочатку вилаявся, а потім тремтячим голосом запитав:
— А хто ви такі, кат би вас побрав?
— Я — лорд Віллоґбі, генерал-губернатор колоній його величності у Вест-Індії. Ви повинні були знати про мій приїзд.
З Бішопа злетіли залишки гніву від страху, його кинуло в холодний піт. Вродливе обличчя лорда Джуліана, який стояв позаду нього, раптом зблідло й осунулось.
— Але, мілорде... — почав був полковник.
— Сер, мене не цікавлять ваші пояснення! — різко обірвав його Віллоґбі. — Я зараз відпливаю і не маю часу займатися вами. Губернатор вислухає вас і, безсумнівно, віддасть вам належне. — Він махнув рукою майорові Меллеру, і приборканого, розбитого полковника Бішопа повели геть.
Лорд Джуліан, якого ніхто не затримував, теж пішов за ним. Оговтавшись, полковник Бішоп звернувся до нього.
— Ще один додаток до мого рахунку з тим мерзотником Бладом, — процідив він крізь зуби. — Ну я розквитаюся з ним, коли ми зустрінемось!
Майор Меллер відвернувся, щоб приховати посмішку, і мовчки повів його до будинку губернатора, будинку, який так довго був резиденцією самого полковника Бішопа. Залишивши полковника під охороною у вестибюлі, майор пішов доповісти губернаторові, що привели арештованого.
Арабелла Бішоп усе ще була в Пітера. Повідомлення Меллера одразу ж повернуло їх до дійсності.
— Ти будеш милостивим до нього. Зроби все можливе, щоб його помилували. Заради мене, Пітере, — промовила вона благально.
— Постараюсь, люба, — сказав Бладу відповідь, поглядаючи на майора Меллера. — Але боюсь, що обставини не дозволять мені цього.
Дівчина знітилась і, зрозумівши, що ця відповідь призначена для майора, вибігла в сад, а майор Меллер пішов за полковником.
— Його ясновельможність губернатор зараз прийме вас, — сказав він і широко розчинив двері.
Полковник Бішоп, хитаючись, увійшов до кабінету і став, очікуючи.
За столом сидів якийсь незнайомий чоловік: видно було тільки маківку його акуратно зачесаного чорного волосся. Потім губернатор Ямайки підвів голову, і його блакитні очі суворо поглянули на заарештованого.
З горла Бішопа вихопився якийсь невиразний звук, і полковник, скам’янівши від подиву, витріщився на його ясновельможність губернатора Ямайки, впізнавши в ньому того, на кого безуспішно полював на Тортузі.
Цю сцену найкраще схарактеризував ван дер Кейлен у розмові з лордом Віллоґбі, коли вони піднялися на палубу флагманського корабля адмірала.
— Це душе поетишно! — сказав він, і в його блакитних очах промайнув веселий вогник. — Капітан Блад любить поесій... Ви пам’ятайт квітучі яблуні в саду, та? Ха-ха!
ПОРИНЬ У СВІТ ПРИГОД!
Рафаель Сабатіні — один із найвідоміших авторів пригодницьких романів у світовій літературі. З-під пера письменника вийшли твори, що стали популярними серед дорослих та дітей зі всього світу: «Суд герцога», «Прапор Бика», «Морський яструб», «Скарамуш», а також цикл книг про пригоди капітана Блада, за якими створено численні кінострічки, що завоювали прихильність і високу оцінку глядачів.
Англія, XVII століття. Вирує повстання проти англійського короля Якова II. Молодий ірландський лікар і солдат Пітер Блад під час заворушень випадково стає «зрадником»: його звинувачують у злочині проти держави. Разом із повстанцями і каторжниками Пітера продають у рабство на острів Барбадос. Але Блад не з тих, хто опускає руки. Кмітливий, спритний і надзвичайно сміливий, він виривається на свободу. Тепер у його житті настає новий етап: далеко від батьківщини, без права на повернення додому Пітер Блад стає безстрашним піратом... Його стихія — море, його жага — пригоди, але його серце — з коханою...