Выбрать главу
17

ФРАНСУА: Я в лікарняній палаті своєї бабусі... В руках — пляшка горілки. Віддаю пляшку пані. Вона питає, чи хочу я склянку. Кажу ні. Вона каже: «Якщо тобі краще поговорити з твоєю бабусею...» Я дивлюся на бабусю. Вона спить. Вирішую випити склянку. Анрієт. Її звати Анрієт. Їй 77 років. Її горілка з апельсиновим соком зовсім не має смаку апельсинового соку. Вона пропонує зіграти в карти, в ток. Я сміюся їй в обличчя. Після двох наступних склянок кажу: «Чому б і ні!» Після першої партії кажу собі: вона кльова, ця Анрієт. Після двох партій кажу собі: вона прикольна, Анрієт. Після трьох партій кажу собі: Вона гарна, Анрієт. Їй 77 років. Але очі набагато молодші. Дивлюся на її руки... На її волосся... На її губи... (Зупиняється). Я втікаю.

18

ЖАД: Повернутися до школи після цілого літа, коли втрачала вагу, було як ступити на нову планету...

ОБРАЗА 1: Жирний опецьок!

ОБРАЗА 2: Жирна воша!

ОБРАЗА 3: Жирна дуринда!

ЖАД: Стали...

КОМПЛІМЕНТ 1: Вау!

КОМПЛІМЕНТ 2: Айой!

КОМПЛІМЕНТ 3: Класно!

КОМПЛІМЕНТ 4: Не можу повірити!

КОМПЛІМЕНТ 5: Просто супер!

КОМПЛІМЕНТ 6: А ти сексі!

ЖАД: Я отримала багато гарних компліментів...

КОМПЛІМЕНТ 7: Що ти робиш сьогодні ввечері?

КОМПЛІМЕНТ 8: Ти справжня жінка, ти диви!

КОМПЛІМЕНТ 9: Спробуй торкнись до мого хлопця, вдарю!

КОМПЛІМЕНТ 10: А тобі личить бути гарною.

ЖАД: Я зустріла багато нових людей...

КОМПЛІМЕНТ 11: Привіт, я — Патрік.

КОМПЛІМЕНТ 12: Я — Матьйо.

КОМПЛІМЕНТ 13: Карлос.

КОМПЛІМЕНТ 14: Стів.

КОМПЛІМЕНТ 15: Гамед.

КОМПЛІМЕНТ 16: Філіп.

КОМПЛІМЕНТ 17: Стефан.

КОМПЛІМЕНТ 18: Стефані.

ЖАД: Але два наступні панегірики залишаться найулюбленішими:

КОМПЛІМЕНТ 19: Тебе просто не впізнати!

КОМПЛІМЕНТ 20: Трахнутись не хочеш?

ЖАД: Я ввела нову систему підрахунку. Коли хтось із хлопців казав, що я гарна, я викреслювала один хрестик. Коли хлопець цілував, то викреслювала 10. А коли трахалася, то викреслювала 100 хрестиків. І 150 при ввімкненому світлі. Я назвала це мистецтвом поставити хрест на минулому. Мета була ясна: викреслити всі 32 887 хрестиків. Щоразу, колись хтось торкався мене, складалося враження, що я видужую. Я увійшла у смак. І почала видужувати багато, багато, багато разів на тиждень.

19

ПАСКАЛЬ: Я дещо пропустила. Не бачила. Але що? Так, мій син говорив усе менше й менше. Так, він усе більше й більше часу проводив у своїй кімнаті. Та я казала собі... підлітковий вік. Його брат і сестра пройшли через це, і в нього минеться.

20

ДЕНІ: Я почав підбивати підсумки під час усних доповідей своїх студентів. І моя перша помилка відразу кинулась у вічі. Я став учителем. Французької до того ж! Треба ж бути таким дурнем! Мені не подобається жоден з моїх обов’язків. Усні доповіді, наприклад... Уже 15 років я задаю одні і ті самі сюжети: «За антидепресанти чи проти них», «За легкі наркотики чи проти них», «За евтаназію чи проти неї»... Ну, і після 30 доповідей я за всі три. А ще нестерпнішими, ніж усні доповіді, бувають диктанти.

ДЕНІ (проводить диктант): Леоні з’їла свою карамельку і...

УЧЕНЬ, ЯКИЙ НЕ ЛЮБИТЬ ДИКТАНТИ, 1: Повільніше!

ДЕНІ: Леоні... з’їла... свою...

УЧЕНЬ, ЯКИЙ НЕ ЛЮБИТЬ ДИКТАНТИ, 2: Сказали ж, повільніше! Ти спеціально?

ДЕНІ: Леоні...

Чекає.

ДЕНІ: З’їла...

Чекає.

ДЕНІ: Свою...

Дзвонить дзвоник.

ДЕНІ: Я, коли я не проводжу диктанти, я мушу їх перевіряти. Ні, «карамелька» не пишеться через О. Ні, у слові «карамелька» немає двох Р. Ні, у «з’їла» ставиться апостроф. Це що? Молодь так зайнята своїми текстовими меседжами, що не має часу навчитися писати? А до того ж, відколи провели реформу, я маю проводити індивідуальні зустрічі з учнями. Просто кошмар...

*

ДЕНІ: Франсуа, ти любиш школу?

ФРАНСУА: Ні.

ДЕНІ: У тебе є якась мета в житті?

ФРАНСУА: Ні.

ДЕНІ: А є щось таке, що може тебе розтормошити?

Пауза.

ФРАНСУА: Ні.

ДЕНІ: Впевнений?

*

ДЕНІ: Катріно, ти вдариш мене, якщо я скажу, що «карамелька» не пишеться через О?

КАТРІНА: Залежить від того, яким тоном ти мені скажеш.

ДЕНІ (найувічливішим тоном): Катріно, «карамелька» не пишеться через О.

КАТРІНА: А через що вона пишеться?