Выбрать главу

І що я зроблю макіяж.

Я не могла їх бачити, але точно знала, що вони раділи за мене.

5

КЛЕМЕНТ: Тієї п’ятниці ми пішли в кіно.

І наступної п’ятниці теж.

А потім іще однієї.

Ми ходили туди чотири п’ятниці підряд.

Щоразу ми дивилися фільм, а потім пили каву і грали в Драконів і королів.

Ми називали це п’ятницями Кароль і Клемента.

КАРОЛЬ: На першому фільмі ми взяли два маленьких попкорни і два маленьких напої.

На другому — один великий попкорн і два маленьких напої.

На третьому — один великий попкорн і один великий напій з двома трубочками.

Минулого тижня вже був один великий попкорн, один великий напій і одна трубочка.

КЛЕМЕНТ: Одна трубочка.

Лише одна.

Це як наче ми цілувались, але в листуванні.

Я хотів сказати їй: «Кароль, твої губи як стиглі фрукти».

Замість цього я вирішив підготувати їй сюрприз до наступної п’ятниці.

І я точно знав, що це повинно бути.

6

КАРОЛЬ: Наступного тижня залишилося всього три фільми, яких ми ще не бачили.

Зал номер два: S.O.S. Тарантули.

«Бійня на борту круїзного лайнера, на якому на волю вириваються тисячі смертоносних павуків. Арахнофобія зустрічається з “Титаніком”».

Ні, дякую.

КЛЕМЕНТ: Зал номер п’ять: Квіти навесні.

«Хвора на лейкемію жінка закладає сад, який хоче залишити у спадок своїм нащадкам».

Мене дратують фільми про овочі, які ростуть.

КАРОЛЬ: Зал номер сім: Вуффі-Гавкун!

«Чоловік прокидається в шкурі собаки після того, як висловив побажання напередодні на святкуванні свого тридцятого дня народження. Сімейна комедія сезону».

Можливо, через кілька років з нашими дітьми...

КЛЕМЕНТ: Щодо мене, то я думав тільки про свій сюр­приз.

Я хотів якнайшвидше перейти до нього.

Я вибрав найкоротший фільм.

Ми пішли дивитися S.O.S. Тарантули.

КАРОЛЬ: І саме тоді сталося те, чого раніше ніколи не траплялось протягом чотирьох попередніх п’ятниць Кароль і Клемента.

Ми не купили попкорну.

Ані напою.

Ми взагалі нічого не купили.

Клемент не сказав: «Ти голодна? Може, хочеш пити? Ні, ні, я плачу за все, я наполягаю».

Клемент взагалі нічого не сказав.

Він минув прилавок з їжею і попрямував до залу номер два.

Це було кумедно.

Але веселитися чомусь не хотілось.

КЛЕМЕНТ: У мене в голові склався добре обдуманий план. Після того, як вийдемо з кіно, я скажу їй: «Ходімо в кафе іншою дорогою, мій брат загубив там гаманець учора, може, нам пощастить його знайти, на жаль, ми його не знайшли, о, шоколадна крамничка, я ніколи її раніше не бачив, цієї крамнички, присягаюсь, давай зайдемо».

Всередині я звернусь до продавця і підморгну йому: «Нам, будь ласка, два маленьких шматочки чорного шоколаду».

Продавець піде до службового приміщення і повернеться з величезним шоколадним драконом, якого зробили цього тижня на замовлення.

Кароль побачить дракона, схожого на зображення на картах, і здивується.

Потім вона прочитає записку, яку я залишив у пащі дракона.

Там написано: Ти запалила вогонь у мене в грудях.

Саме тому я й не купив попкорну.

Я хотів бути певним, що Кароль зголодніє і їстиме шоколад.

КАРОЛЬ: Я не могла зосередитись на фільмі.

Попкорну нема.

Нема попкорну.

Попкорну нема.

Можливо, Клементові не сподобався перехід до одного великого напою і однієї трубочки?

Можливо, Клементові вже набридло ходити в кіно?

Можливо...

Можливо, я була єдиною, кому подобалось, що ми удвох?

На відміну від останнього фільму жахів, я не робила вигляд, що мені страшно, щоб сховатися за його плечем.

КЛЕМЕНТ: Коли королева павуків стрибнула на горло капітанові й, ужаливши його, закричала: «Цей корабель належить мені! Цей корабель належить мені!» — Кароль навіть не підскочила.

Минулого разу на фільмі жахів вона боялася всіляких дрібниць.

Саме тоді до мене дійшло: Кароль не схожа на людину, яка розважається.

Треба було вибрати Вуффі-Гавкуна!

Так і є: я зробив неправильний вибір.

Знову.

Коли ми вийшли з кіно, вона сказала...

КАРОЛЬ: «Я змерзла.

Я сяду в автобус».

7

КЛЕМЕНТ: Сам, один, раптом, отак, я сказав: «Але ж мій брат, нова дорога, ти голодна, його гаманець, я хочу їсти, не ти, треба, щоб ти пішла, ходімо».