4. Ой, вернуся залати шукати,
Чи не вийде Марусенька з хати. (3)
5. Підійду я під віконце, стукну,
Підійду я під другеє, грюкну. (3)
6. Ой, не стукай, козаче, не стукай,
Іди собі іншої шукай. (3)
7. Ой, дай, мамо, золотії ключі,
Кинуть йому подарунки в вічі. (3)
Ти сказала: «Прийди, прийди»
1. Ти сказала: «Прийди, прийди»,
Не сказала, куди, куди…
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого
Із розуму ізвела!
2. Ти сказала — під комору,
Не сказала, під котору…
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого
Із розуму ізвела!
3. Ти сказала: у вівторок
Поцілую разів сорок!
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого
Із розуму ізвела!
Й на горi калина, пiд горою малина
1. Ой, на горі калина,
Під горою малина,
Калина-малина,
Чубарики-чубчики, малина.
2. Там дівчина ходила, (2)
Ходила, ходила,
Чубарики-чубчики, ходила.
3. Цвіт-калину ламала, (2)
Ламала, ламала,
Чубарики-чубчики, ламала.
4. У пучечки в’язала, (2)
В’язала, в’язала,
Чубарики-чубчики, в’язала.
5. На доріжку кидала, (2)
Кидала, кидала,
Чубарики-чубчики, кидала.
6. Та й на хлопців моргала, (2)
Моргала, моргала,
Чубарики-чубчики, моргала.
Ой, був, та нема, та поїхав до млина
1. — Ой, був, та нема, та поїхав до млина.
Бідна моя головонько, сама спати лягла! (2)
2. І вчора не був, і сьогодні не був,
Десь ти мене, серденько, та навіки забув. (2)
3. — Ой, я не забув, та розсердився був,
То за тії пироги, що поїли вороги. (2)
4. Ой, я не забув, та чобіт не добув,
А в батькових не дойшов, бо немає підошов. (2)
5. — Ой, де ж ти була, моя, не чужая?
— За валом брала льон, таки не гуляла. (2)
6. — Ой, де ж ти була, забарилася?
— На дирявім мосту провалилася. (2)
7. — Ой, хто ж завалив? — Та козак Северин.
— Ой, хто ж рятував? — Запорожець Іван. (2)
8. Ой, чи він, чи не він, не ходи мимо двір,
Мимо мої ворота, та не суши живота. (2)
9. — Таки буду ходить, таки буду любить:
Або тобі, або мені та на світі не жить! (2)
10. Ой, ти, дівчино, ти ж моя мати,
Дай мені вечеряти хоч серед хати! (2)
11. — Я ж не топила, я ж не варила,
Пішла по воду — відра побила. (2)
12. Відра побила, піч розвалила.
— Дівчино, серденько, що ж ти наробила? (2)
13. — Бо на ринку була і горілку пила;
І розсади накупила, увесь город засадила. (2)
14. І розсада моя прийнялася була,
Хорошая дівчина понялася була. (2)
15. І капуста моя, і качаннячко —
Вірнеє з козаком жениханнячко. (2)
16. — Дівчино моя переяславко,
Дай мені вечеряти, моя ластівко! (2)
17. — Я ж не топила, я ж не варила,
Пішла по воду, відра побила. (2)
18. Я ж побила, постановила,
Із гори скотились та й самі побились. (2)
19. — Дівчино моя переяславко,
Поцілуй же мене, моя ластівко! (2)
Гей, люди їдуть по ліщину
1. Гей, люди їдуть по ліщину,
Гей-а-гей! Люди їдуть по ліщину,
А я їду по дівчину
Сам.
2. Гей, люди їдуть з ліщиною,
Гей-а-гей! Люди їдуть з ліщиною,
А я їду з дівчиною
Вдвох.
3. Гей, питається батько сина,
Гей-а-гей! Питається батько сина:
— Скільки стоїть ця дівчина
В нас?
4. — Ой, тобі, тату, не питати,
Гей-а-гей! Тобі, тату, не питати,
Скільки стоїть — треба дати
Нам.
5. Гей, скільки стоїть — треба дати,
Гей-а-гей! Скільки стоїть — треба дати,
Нехай варить вечеряти
Нам!
6. Гей, наварила каші з бобом,
Гей-а-гей! Наварила каші з бобом,
Поставила перед лобом —