– Єсть! Ми пройшли екватор на три хвилини раніш, як треба за планом.
Воронов натиснув кнопку і викликав другу вахту, якою командував Луценко. З кабін один по одному з’явились: Оксана – другий пілот, штурман Михайло Лінецький і вихованець Луценка – Степан Шумилін. Вони прийняли од Інни її приладдя.
Але Інна не хотіла відпочивати. Вона не могла відійти від чорно-багрової безодні, де на тридцять сім кілометрів нижче мчав, випередивши їх, стратоплан «Ганза».
Даремно Воронов кликав її обідати «о дванадцятій годині». Інна втратила апетит. Воронов похитав головою. Не треба виходити з строю. Немає апетиту, значить розладнані нерви.
– Добре, прийду, – невпевнено відповіла Інна, стоячи, як заворожена, коло скляного борта і дивлячись у бінокль на багрово-зеленувату імлу, що тікала вздовж машини назад.
Одна думка бентежила її і навіть позбавляла рівноваги. Їй кортіло глянути в тил шведові, що випередив Мінде і летів попереду від них на чотирнадцять з половиною хвилин льоту.
Вона шукала в бінокль і навіть у телескоп ту блискучу крапку, якою ввижалась на початку «Ганза», і не знаходила.
– Інно, ви виходите з норми, – звернувся до молодої вченої будівник стратоплана, начальник другої вахти Іван Олексійович.
Вона вслухалась ще раз у рівний шум ракетних моторів, глянула на широкий розмах нового величезного сузір’я з щоглами, парусами, вантами, – на Корабель Арго, що вставав на півдні одночасно з Південним Хрестом.
Шість годин відпочинку. За мисом Горн вона знову буде на вахті, і тоді Корабель палатиме в зеніті.
Вона відчинила двері. На неї наштовхнувся радист. Її цікаві очі враз встигли прочитати:
«Ганза» попереду на 400 кілометрів».
«Вашингтон» набирає швидкості, але Мінде вражений...»
«Чим вражений?..» Вона не встигла розібрати, як радист уже зачинив двері. Перед нею з’явився накритий стіл. Воронов стояв, наливаючи в бокали вино.
– Інно!.. Без вас обід несмачний.
МІНДІ ТЕЖ ГЕРОЙ
На легкому стратоплані, розрахованому на дві три людини, летів веселий Мінді.
Він був певен перемоги. Ця певність базувалася на старанній підготовці до польоту, на досвіді відомого перельоту через Тихий океан, коли молодий Мінде (пестливо Мінді), повітряний лихач, сів у свій одномісцевий аероплан і по черзі переміг ураганні вітри, сніг, туман і дощі, летівши 86 годин без відпочинку. Але з того часу минуло кілька років. І тепер він – пілот світового масштабу. Чому б йому знову не випробувати щастя?
На власні кошти він збудував стратоплан, витративши весь посаг дружини, доньки багатого банкіра. Його дружина теж вірила в успіх. Вона погодилась рискнути і заставила в банку всі свої брильянти й розкішні сукні. Вона шанувала свого чоловіка і відмовилась повернутись додому раніш, як почує про перемогу свого Джо.
І Джо поклявся не мучити чеканням свою Єванжеліну. Він відразу взяв темп і десять тисяч кілометрів ішов перший. Він гнав, як навіжений, свій апарат. Він різав кути міст. Він зневажливо поглядав на європейську дрібноту – на кордони держав, які для нього тяглись по кілька хвилин. Він Угорщину обхоплював одним поглядом. Він міг бачити одночасно половину Польщі і половину Румунії. Він бачив кінці Італії.
Він мислив океанськими масштабами і розумів рацію польоту лише тоді, коли під бортом у нього тяглись нескінченні вали Атлантики або океану-велетня – Тихого. Отже він мчав попереду всіх і посміхався з своїх супротивників. Він їх взивав чудаками і навіть дурнями.
Справді, уявіть собі. Він, Мінде, полегшив свій літак, як лише міг. Він усунув свою дружину від польоту, хоч досі вона незмінно супроводила його на всіх магістралях від Нью-Йорка до Європи або й до Австралії. Він звільнив на два тижні свого найкращого помічника, пілота Берлея. Він збудував стратоплан, розрахований лише на вагу пального, їжі та свого схудлого тіла.
А візьміть пілотів «Приват-Ганза». Їх троє. Сам капіталіст, голова фірми – Вільгельм Роньє. Пілот і начальник майбутнього міжпланетного товариства Ван-дер-Шлік, пілот голландець. І Вальтер Скальд, переможець Альп і Балканів. Вони у три рази більше взяли запасів. Літак важкий, опір великий. І хай «Ганза» має двигуни на п’ятнадцять тисяч сил, а «Вашингтон» тільки на сім, він, Мінде, має перевагу, в нього на одну одиницю ваги – 7000, а там – 5000.