ЧЕРНОВ — командир „особливої партизанської бригади". Ця бриґада була сформована в Москві із засуджених за різні злочини до ув'язнення на термін від 3 до 10 років. Цим злочинцям запропонували „викупити свою провину" службою в партизанських загонах. Сам Чернов раніше двічі засуджувався за бандитизм і щоразу отримував 10 років ув'язнення. Це... типовий кримінальник.
ГРАБМАК — командир другої „особливої партизанської бригади". Тип схожий на Чернова. У минулому — грабіжник... Його „бригада” в 120 осіб також була сформована із засуджених і злочинців...».23
Результати здійснених партизанами репресій щодо населення та колябораціоністів вражають. Згідно з довідкою УШПР на ім'я Сталіна, за неповними даними, партизанські загони України, які мали зв'язок із Центром, у період з липня 1942 року до 1 квітня 1943 року винищили 63.815 солдатів і офіцерів противника, «в тому числі старост, поліцаїв та інших зрадників вітчизни» — 6.672.24
64 тисячі вбитих солдатів противника — звичайні партизанські приписки (туфта). А ось цифра шість з половиною вбитих колабораціоністів «та інших» — цілком можлива. З ними було набагато легше боротися, ніж з німцями, а загальна чисельність партизанів, підлеглих УШПР, на 1 квітня 1943 року становила 15 тис. осіб.
Проте найбільш маштабні репресії партизанів проти українського населення розгорнулися з літа 1943 року, коли почалися їх зіткнення із УПА, яка розпочинала свою діяльність.
«Піймали селянина, посадили на могилу й підірвали її»
Влітку 1943 року переважну частину території Волині контролювала УПА, і совєтські партизани робили спроби захопити «повстанські республіки» з території совєтської України, Білорусі та РСФСР. Іноді це вдавалося, іноді — ні, проте завжди їх жертвами ставало мирне населення...
Донесення керівників тилу Військових округів УПА складалися не з метою пропаганди, а для того, щоб керівництво ОУН-УПА володіло об'єктивною інформацією для успішних бойових дій. Тому описані в оглядах випадки можна вважати відносно достовірними. Зважаючи на обсяг статті, ми можемо зацитувати лише кілька схожих повідомлень.
Серпень 1943 p.: «Костопільщина... Червоні партизани знаходяться в Цуманських та Оржевських лісах і звідти час від часу нападають на західні села Дераженського району, винятково з метою пограбування... Від червоних населення тікає так само, як і від німців...
Частина ляхів втекла за Случ Людвипільського району й там створила свій партизанський загін, як повідомляють, чисельністю 1000 осіб. Ці партизани співпрацюють з червоними, час від часу нападають і грабують мирне населення, спалюють окремі хати і без розбору вбивають пійманих людей [...]
Столинський надрайон...
Березовський район і тепер повністю підкорений більшовикам... Весь район спалений німцями. Люди починають будуватися в лісових хащах, багнистих і недоступних... Цей район бідний хлібом, умови життя людей жахливі. Большевики забороняють населенню цього району контактувати з сусідніми районами... Час від часу над ним пролітають німецькі літаки, які бомбардують території і стріляють з кулемета.
1. Давидгородецький район...
Більшовицьким партизанам населення активно протидіє. Однак через відсутність загрози від німців большевики чинять сваволю, а оскільки населення їм противиться, грабують і терором примушують підкорятися...
Села, розташовані на захід від Горині, повністю знаходяться під терором більшовиків (червоних партизанів) [...]
4. Висоцький район...
Другий штаб ім. Котовського знаходиться в селі Велюги... Ця група грабує населення, через що люди дуже ненавидять її, як грабіжників і п'яниць.
У деяких селах Столинського й Висоцького районів після того, як звідти пішли наші загони, большевики тероризували населення. Наприклад, у селі Бутові прив'язали людей до сідел коней і тягали по полю, приказуючи: „Це за те, що годували сікачів"».25
Грудень 1943 р.: «Дераженський район... Червоні часто нападають на село Руда-Красна, Жобринь, колонії Михайлівну та Перелисянку. Вони також грабують населення... Постійна група червоних у Цуманських селах за останній час загонами в 30 чоловік здійснює напади на населення [...]
Людвипільський район...
Большевицькі банди часто нападають на села Хотинь, (не плутати з Катинню, де розстрілювали польських офіцерів, або Хатинню, яку зробили символом трагедії Білорусі — О. Г.), Бистричі, Великі Селища, Маренин, Більчаки, Устя, Поташня, Антолін і Білашівка. Вони спалюють господарства, грабують і спалюють людей (sic! — О. Г.).
Більшовицько-польські банди постійно дислокуються у селах Стара Гута, Новинив, Мачулянка, Граня, Глушків, Нова Гута та по всіх інших селах за рікою Случ, з яких нападають на наші села [...]