Словом, історія і справді була вкрай захоплюючою — проте Оля її не дослухала. На відміну від десантниць, чари лейтенанта на неї не надто діяли, і тому вона, відволікшись раз-другий, врешті просто зайнялась своїми справами. Вона викликала візуальний інтерфейс капсули і вивела на нього дані з архіву, котрий їй скинула капітан — ще раз їх зосереджено передивилась. Тоді видобула з Окі нещодавно переглянуту інформацію про секретний полігон, знайшла там оті розпливчасті орбітальні знімки, синтезувала їх із картами без усіляких найменувань…
Ну так, ось воно. Чотири точки точно співпали — Небраска-дельта, Олд Небраска, Космодром Омаха, Волт Сіті. Попались, любчики!..
Треба повідомити капітану… до речі, а де зараз наш капітан?
Оля запросила в системи зашифрованого зв’язку поточні координати абонента «nur_aslanoglu»… Ну так — ось же воно! «Космодром Омаха». Все точно, на найбільшому материку, в гущі тропічного лісу. Що там у нас поруч? Волт Сіті. Ну як поруч — майже триста кілометрів по прямій, та ще й минути гірський хребет… Так, а що це за точки між ними?.. Безіменні, незрозумілі, але вишикувались у майже рівну лінію. І точно між космодромом та оцим їхнім «Волт Сіті»… Навіщо? Чому саме такий порядок?..
Та-ак…
Оля прокреслила лінію між точками… Та-ак… Чому ж саме такий порядок? Навіщо так розкидати об’єкти по гігантському материку? Як вони переміщались між ними? Повітрям? Дурниці — відстань не така велика, з біса збитково, за чим? Гравітраса? Через клятий хребет?.. Та й не було там ніякої гравітраси — вона була б позначена на знімках та карті, це стовідсотково. А об’єктів повно, точки онде миготять, інфраструктура просто гігантська. Доставка вантажів, доставка персоналу — це мало бути централізовано…
Волт Сіті…
І тут до Олі нарешті дійшло. Вона прокреслила концентричні лінії між найближчими точками і отримала гарненьку павутинку, що сходилась до центру у вигляді отого їхнього Волт Сіті…
Ну ясна річ! Це довбана підземка… А Волт Сіті — її центр, центр інфраструктури материка.
Оля була тепер майже впевнена, що пірати користувалися знімками з Окі, аби вибрати місце для бази. Якщо ти довбаний пірат і НІЧОГО не знаєш про планету, і якщо ти спускаєшся з космосу, то куди логічніше спускатись? На космодром. На покинутий космодром корпорації. Але космодром розбомблено…
А ВОНИ про це знали??
І це доводило, що вони НІЧОГО не знали про планету, коли тут розгортались.
А ХТО знав?
Ешлі Нолан.
Ешлі Нолан, хто б вона не була…
ХТО ТАКА Ешлі Нолан?
Та хто завгодно…
Могла вона бути одним з тих піратів?
Цілком можливо.
Оля відчувала, що площина розпадається і двигтить під її підошвами трясовиною… але ЛІНІЯ не прокреслювалась, не ловилась.
Припустімо, Ешлі Нолан — пірат. Що вона тут робить? Возить сюди або ж одвідси якийсь палений софт. Про це свідчить зокрема наявність складу та інформація про човник… Але, судячи з усіх оцих даних, тут усього лише зберігають готовий софт. Якби його тут виробляли, модифікували чи розмножували, крафтили якісь імпланти, зброю, човники чи будь-що інше, то лабораторії, обчислювальні потужності, енергоелементи, виробничі лінії — усе от оце було б ПОБЛИЗУ з космодромом. В безпосередній близькості. Тому що пірати — не General Biology, їх можливості значно скромніші, і вони не стануть розпорошуватись і покривати інфраструктурою весь клятий континент, та й навіщо це їм? Аби їх легше було виявити з космосу?..
Судячи з усього, що повідомила Асланоглу, судячи з отих запліснявілих стін, кучугур сміття, зеленуватих пагонів та помаранчевих квіточок токсичної орхідеї, судячи з темпів мутації ізоляційного грибка — пірати були тут рік-два тому і пробули не надто довго… Що вони взагалі тут робили? Просто обладнали склад? Навіщо? Сюди на військовому зорельоті летіти місяць із найближчих обжитих місць, а на саморобному човнику — рік чи й більше, ризикуючи бути виявленим і спійманим — та що це все за ідіотизм?!.
Проблема була в двох речах. По-перше — російський ізоляційний грибок, наявність якого тут Оля поки не могла собі пояснити. Ніби все чітко і зрозуміло — взяли аерозольний грибок і закупорили ним свій склад. Ні тварини, ні комашня ніяка не пролізе, і ворожі зонди просканують підсліпувато (як у даному випадку) — простіше за все. Але чого саме стародавня «Ітака»? Не могли взяти штуку, якою покривають он ті ж Ембраери — вона дорогувата, але в принципі досить доступна, продається в онлайн-супермаркетах за триста баксів балончик… А якщо б мали досвід, то використали б той же Убік — більшість нелегалів так і робить — ним можна було ЗАБЕТОНУВАТИ той клятий склад так, що ніяким імпульсним кастетом не розріжеш.