Голос був сухий та владний, але, поза всяким сумнівом, дівчачий.
— Що? — неуважно перепитала Оля.
— Хто з вас криптограф?
— Я… — протягла Оля, спиняючись.
— На борт пройде лише криптограф, — відрізала дівка.
— Чого це? — здивовано, але все ж вельми безтурботно поцікавився Кайл.
— Військові не мають повноважень перевіряти наші судна, — сухо проказала дівчина.
— Та ну? — так само безтурботно пирхнув Кайл.
— На борт пройде лише криптограф, — повторила охоронець.
— Серйозно? — пролунав тихий голос Мартінес.
Вона вже стояла зліва від Олі і всміхалася. Всміхалася тією самою підлітковою посмішкою, щирою, невимушеною… але щось у тій її посмішці невловимо змінилось. А багряні полиски її штучної мускулатури при цьому поволі тьмяніли, немов вицвітаючи…
— Подумай, — ще проказала сержант до охоронця якось дивно, вельми неприємно примружившись.
— Лише криптограф, — впевнено просичала охоронець і просто таки вп’ялась напальниками рукавичок у свою гвинтівку.
— Спокійно, Мартінес! — поблажливо вивів лейтенант. — Я проведу міс Рушді, а ви з дівчатами постережете човник.
Він раптом вельми розв’язно плеснув дівку-охоронця по плечу — та, бідолашна, аж кинулась зі своєю гвинтівкою!..
— А то від цих бандюг чого завгодно можна чекати, еге ж?
Він підморгнув дівці, і це вже, либонь, стало для неї останньою краплею. Вона ткнула окуляр своєї гвинтівки просто в грудну пластину лейтенанта. Хлопчаки позад неї сполошились і, ставши в вельми героїчні пози, також націлились… чогось у саму лише Олю.
Але тут логотип «Iowa. LLC» в кутику Олиного взору немовби налився кровю, і індикація поспішно замиготіла:
Тактичний сканер У МЕРЕЖІ
Усі системи ГОТОВІ
Активація бойового узгодження…
Над правим вухом ледь чутно загуло, і просто по центру зору виникла прицільна марка. Вона одразу зчервонилась і розпалась на три — найбільша навелась межи очі дівці в шоломі і проінформувала ядуче блакитним:
«ПРІОРИТЕТНА ЦІЛЬ»
А дві менші замиготіли поверх юнацьких голів — переливаючись то червонястим, то помаранчевим…
Colt-112
Формування допоміжних променів…
Направо й наліво від центральної прицільної марки побігли білі курсори, один з них інформував:
Pvt. KELVIN — активація МАСКУВАННЯ
А другий:
Pvt. O'CONNOR — активація МАСКУВАННЯ
Це все вклалось у якусь невловиму долю секунди, і Оля встигла лиш повести поглядом за одним курсором і вгледіти, як одна з десантниць збоку від неї просто розчинилась у повітрі. Не було ніякого розмитого, примарного силуету — геть нічого. Десантниця просто ЗНИКЛА, а курсор уже крутнувся в протилежний бік — Оля прослідкувала поглядом за ним і побачила, як обидві десантниці проявились у повітрі за спинами хлопчин-охоронців, немовби миттєво телепортувавшись туди абощо. Келвін та О'Коннор придушили хлопчин своїми ліктями, і ті тут же покидали свої недолугі пугачі. А наплічні гвинтівки десантниць піднялись, мов ті змійки, і націлили свої червонясті вічка у скроні хлопцям…
Це все влилось у нещасну долю секунди, і Олина індикація при цьому не вмовкала:
Cpl. GUACHARO — активація кінетичних бар’єрів
…
Cpl. GUACHARO дистанційно активув(ла) ВАШІ кінетичні бар’єри
…
Sgt.MARTINES задіяв(ла) ІМПУЛЬСНИЙ КАСТЕТ
Нахабна дівка-охоронець навіть не встигла отямитись — сержант просто підняла праву руку і розчепірила на ній два пальці — великий та вказівний, немовби просто показала їх дівці… Напальники засвітились блідим вогнем. І дівка тут же підлетіла вгору. Випустила з рук гвинтівку, зависла — незграбно, мляво засмикала руками та ногами…
Капрал Гуахаро повернулась і нависла над сержантом, закриваючи її від охоронних зондів своїми бар’єрами та своїм тілом. Тут уже отямилась і Оля — вона клацнула двома пальцями, і зонди з цокотом посипались на стерильно-білу підлогу майданчика.