Вирішили залишити на Венері все, що не було життєво необхідним у дорозі. Екіпаж обох ракет згодився перетерпіти які завгодно незручності й тісноту, тільки б доправити на Землю живих мешканців Венери. Останні два дні перед відльотом діялось щось неймовірне. З ракет виносили ящики з приладами, телевізійні установки, частину медикаментів, орнітоптери, зайві рулони кіноплівки й невикористані хімікалії, запаси паперу, одягу, кіноапарати — одне слово, «усе зайве».
— Давайте позносимо це все в печеру, де колись був наш командний пункт, — запропонував Чжу Фан-ші. — Наступній експедиції знадобиться.
І ось на Землю надіслано повідомлення про виліт. Попереду важкий шлях. Ми занепокоїлись: під час різкого поштовху при зльоті могли загинути наші тварини.
Було вжито всіх застережних заходів. Тварин підвісили у клітках на гумових розтяжках; на таких же розтяжках повісили і самі клітки; у ящику під яйцем диплодока було зроблено цілу споруду з м’яких ганчірок та гуми; банки з рибами залили по вінця свіжою водою, понакладали туди свіжих водоростей І, старанно позатулявши їх, теж підвісили на розтяжках; вантажні відсіки ракет наповнили вуглекислим газом.
Настали останні хвилини перед зльотом. Усі зайняли свої місця. Контрольна зелена лампа на центральному пульті керування сигналізувала про те, що обидві ракети готові до зльоту.
Даричан востаннє пройшов по кабіні, окинув усе прискіпливим поглядом, повернувся до себе і натиснув кнопку.
Ракетоплан рвонувся вгору, на мить завмер у повітрі і, прорізавши товстий шар хмар, вирвався в космічний простір.
…Ніхто не втручався в керування ракетою. Вона летіла під контролем точних і надійних приладів, які впевнено вели її до Землі по найкоротшій траєкторії. Через п’ятнадцять хвилин на пульті керування почувся давно очікуваний дзвінок, який сповістив про те, що почалася звичайна подорож у космосі і що ми можемо залишити свої місця.
Ми кинулись до тварин. Тільки Чжу Фан-ші стоїчно виконував обов’язки кінорепортера, які покладались на нього, і, припавши до ілюмінатора, знімав жарку планету, що віддалялася вниз.
З цієї хвилини ми стали невагомі, але ніхто не перекидався в кабіні і не літав, мов птах у повітрі. До підошов наших черевиків було пригвинчено невеликі металеві платівки. Вони притягувались до електромагнітів, розташованих під підлогою. Завдяки цьому нехитрому пристроєві ми могли нормально ходити.
Тварини не постраждали. Лише тріснула одна скляна банка з рибками, що під час зльоту вдарилась об стінку ракети, але риби були живі. Крім того, перші хвилини після зльоту ми побоювались за одного ящера. Клітка з ним зірвалася з гумових розтяжок, а сам він якось дивно тіпав головою і хрипів. Олена Миколаївна, що саме нагодилася, впорснула йому в дзьоба з пульверизатора цівку води, і ящір досить швидко опам’ятався.
Диплодокове яйце було ціле. Неушкоджене, воно лежало в ящику. Мабуть, його міцна вапнякова шкаралупа могла витримати ще й не таке навантаження.
По радіотелефону ми зв’язалися з ракетою Анрі Ламеля. Вони стартували вдало і тепер летіли позаду нас на відстані якихось двох тисяч кілометрів. У них в ракеті, так само як і в нас, було тіснувато. Кожен прихопив із собою, що міг. Уперше з Венери везли такий цікавий вантаж.
— Треба попередити Землю, що ми веземо зоопарк, — сказав Гапек. — Необхідно, щоб до нашого прильоту для тварин підготували спеціальне велике приміщення десь на березі теплого моря.
— З атмосферою, насиченою вуглекислим газом, — додав Анрі Ламель.
— Де ви думаєте збудувати таке приміщення? — спитав Гапек.
— Я знаю де, — озвалась Олена Миколаївна. — В районі Коралового моря в Австралії. Мені відомі ті місця, там живе моя дочка. Там багато коралових атолів. У центрі кожного — лагуна, наче великий готовий акваріум, цілком достатньої глибини. Кораловий бар’єр надійно відмежовує лагуну від моря. Досить побудувати над лагуною купол, пустити під нього вуглекислий газ, і куточок Венери готовий.
— Чудово! — підтримав її Анрі Ламель.
Коли Анрі Ламель повідомив про все це на Землю, то йому добре-таки перепало за порушення дисципліни в космосі. Однак нашому зоопаркові зраділи і пообіцяли за рекордно короткий строк спорудити над одним із коралових атолів хороший прозорий дах та приготувати все інше обладнання. Нам дозволили сідати прямо на Землю, без посадки на Місяці…