Вона потяглася, як кішка, і спробувала стягнути Ніка вниз. Її тіло пахло теплим і приємним, а соски на повних овалах її грудей почали твердіти.
- Домінік, - різко сказав Нік, сідаючи. - Це Артур, Домінік. Іди подивися, чого він хоче.
Її великі очі широко розплющилися, і вона напружилася.
- Ні, Нік. Цей хлопець викликає у мене мурашки. Я не хочу його бачити.
— Боюся, тобі доведеться, — лагідно сказав Нік. «Оскільки вони знають про зустріч із Кеті Лін завтра ввечері, а ми не можемо її попередити, нам потрібно дізнатися якнайбільше».
Він нахилився і поцілував злякану дівчину. 'Не бійся. Я буду біля задніх дверей, і якщо Чарлі Чан спробує зробити щось гидке, ми прострілимо в ньому круглі дірки.
Повага Ніка до Домініка зросла, коли він побачив її реакцію. Вона більше не чинила опір, а підібрала кімоно. Нік не міг не вдарити її по дупі, коли вона проходила повз нього. Потім він швидко пішов до задніх дверей, голий, але з пістолетом у руках. Жалюзі на двері були відчинені, і він міг чути все, що відбувається у вітальні. Зараз був не час для скромності — Домінік уже стояла біля дверей, і Артур, мабуть, збирався зазирнути через задні двері. Нік вийшов назовні.
Він почув, як Домінік відчинила вхідні двері і позіхнула. 'Вітання. О, це ти, Артуре? Якщо ви дзвоните в дзвіночок у цей жахливий час, мені доведеться принести вам каву.
Він почув, як Артур щось відповів своїм високим голосом, хихикаючи, а потім вони пройшли до вітальні, де Нік міг їх чітко чути.
- У тебе дуже мила родимка, міс Домінік, - сказав Артур. 'Ти виглядаєш дуже мило сьогодні. Весна хороша для тебе.
Нік, притулившись до дверей, зрозумів, що голий з люгером у руці робитиме цікаве видовище для перехожих. Але досі річка була безлюдна і не видно з вулиці.
«Артур, – почув він голос Домінік, – я не хочу здатися грубою і не заперечую проти вашої компанії, але я зустріла вчора зовсім чудову людину і не виспалася». У мене теж сильний головний біль. Будь милим, припини заплутані жарти і скажи мені, чого хоче Джонні. Потім я можу лягти спати на тиждень або близько того, а потім ти зможеш робити… ну, Артуре, що б ти не робив.
Вона мала рацію, подумав Нік. Вона народжена для сцени.
— Ви дуже слизьке дівчисько, міс Домінік, — пролунав голос Артура. «Джонні не знає, куди ти пішла після чудової вечірки минулої ночі. Гарний матеріал, Джонні добре заплатив би.
"Я пішла до того, як піднялася метушня, і той, до кого я пішла, - як казали серед нас, - це те, до чого Джонні Ву не має жодного відношення". Артур здавався настільки приголомшеним, що його відповідь потонула в сміху.
— І поки ми інформуємо Джонні Ву, Артуре, — продовжила Домінік, — ти також можеш сказати йому, що я більше не робитиму йому ніяких послуг. Я чула від свого американського колеги, що фотографія, яку я розповсюдила серед журналістів аеропорту, була зроблена з розвідника і не має нічого спільного з його особистими справами. Скажи йому, що я не хочу брати участь у шпигунстві. Я тусовщиця і не більше».
— Джонні хоче, щоб ти приєдналася до нього в замку, — сказав Артур.
- Скажи Джонні, що це буде іншим разом. Скажи йому, що я зайнята. Що я вірю, що закохана.
Голос Артура почав нагадувати закиди настирливої старої діви. — Джонні хоче попередити вас, міс Домінік. Ти ж знаєш, який Джонні буває, якщо дуже злий.
— Скажи, що Домінік дуже шкодує. А поки що загляньте ще раз, коли будете поблизу».
— Джонні каже, скажи міс Домінік, що якщо вона сьогодні ввечері прийде на вечерю в замок, він отримає шматок ексклюзивної шкіри з Китаю, найкраще від інших шкур або хутра.
- Хм, - сказав Домінік. А потім вона видала огидний крик, від якого Нік мало не увірвався всередину з пістолетом. — Боже мій, Артуре, моя кава википає. Я буду там обов'язково.
Вона вискочила через задні двері і підняла брови, перевіряючи, чи зрозумів Нік. Він кивнув і зробив їй знак іти туди. Вона не відповіла вперше, але коли він наполягав, вона здалася. Вона повернулася до вітальні.
— Пробач мені, Артуре. Добре. Скажи Джонні, що я прийду, але я не дуже хороший. Я сподіваюся, що це хороша історія, і якщо він настукає на мене, скажи мені, що я повідомлю деякі приємні подробиці з його особистого життя в колонку світської хроніки, які змусять його задуматися.
«Джонні сказав, що це найкраща шкіра у твоєму житті, ти не пошкодуєш». Настала коротка мовчанка. Артур не збирався йти. Нік почав хвилюватись.
— Артуре, мій любий, — солодко сказала Домініка. — Зроби мені ласку і не дивись на мене так. Багато жінок у гардеробі говорили, що ваш пильний погляд додає неприємний штрих вашому класичному зовнішньому вигляду. А тепер йди і скажи Джонні Ву, щоб до восьмої години коктейлі були холодними.