«Боюсь, сер, що я маю для вас досить погані новини. Містер Ладвелл мертвий. Його вбили минулої ночі». Нік дивився на нього. Це справді спрацювало! У нього було відчуття, що він поринає все глибше і глибше в хиткі піски. Насправді він не був здивований цією новиною. Але він знав, що повинен діяти, тягнути час, тягнути час, поки не зможе почати розбиратися в цьому божевільному кривавому безладді. Троє чоловіків мертві. Виправлення - двоє чоловіків і маленький хлопчик.
Нік дозволив тому, на що він сподівався відбитися на його обличчі шок і хвилювання. "Мій Бог!" - випалив він. «Убили? Боб? Я не можу повірити в це. Як? Чому?
Офіцер замінив вітання на увагу.
Його очі не відривалися від Ніка. Ще рано для цього, сер. Ми знаємо, як досить добре. Його зарізали сокирами. Чому ще одне питання? Ми думали, що ви могли б нам допомогти».
Цього разу здивування Ніка було цілком щирим. “Я? Чому ти так думаєш? Вчора я бачив Боба лише кілька годин. До цього я не бачив його багато років». Все вірно. Хороший брехун завжди тримається якомога ближче до правди.
Інспектор Смайт постукав палицею по поручню. «Рано вранці ми мали анонімний телефонний дзвінок, сер. Наш чоловік подумав, що це жінка, хоч голос можна було замаскувати. У будь-якому разі, нам сказали піти в покинуте містечко на Шанхайській вулиці, де ми знайдемо тіло білої людини в кошику”. М'язи рухалися під жиром по лінії підборіддя інспектора. «Ми зробили, і ми знайшли кошик як слід. Досить маленький кошик!
Анонімний телефонуючий сказав, що ви друг покійного, містере Харрінгтон, і що якщо ми допитаємо вас, ми можемо дізнатися щось про його смерть».
«Все глибше і глибше, – думав Нік із роздратуванням та почуттям легкого розпачу. Немає сенсу зараз розгадувати це. Просто зіграйте прямо, зухвало і сподівайтеся на ключ до розгадки пізніше.
Він зустрів пильний погляд інспектора. “Боюсь, я нічого не можу вам сказати. Вчора ввечері Боб пішов із танців рано, і з того часу я його не бачив. Так що я не розумію, як я можу вам допомогти, хоча мені дуже хотілося б. "
Інспектор Смайт знову постукав палицею по поручню. «Це всього лише рутина, сер, але я хотів би, щоб ви пішли зі мною на станцію T-Lands. У будь-якому випадку потрібно буде впізнати; я впевнений, що ви не заперечуватимете. просто приємно побалакати, і, можливо, ми зможемо розібратися в цьому. "
Нік подумав про тіло Боя під ліжком. "Прямо зараз, ти маєш на увазі?"
Інспектор Смайт не посміхнувся. "Якщо це зручно, сер.
Це було страшенно незручно. Якби хтось натрапив і знайшов тіло, він мав би великі проблеми. На очищення можуть піти тижні, а яструб у клітці змій не ловить.
«Добре, – сказав Нік. Він почав на кормі. "Я вважаю, мені краще принести свій паспорт і таке інше?"
Смайт кивнув головою. Він ішов одразу за Ніком. «І суднові документи, якщо хочете, сер. Нормальний порядок дій. Просто для протоколу».
Інспектор чекав прямо біля дверей спальні, доки Нік отримає свій паспорт, митне оформлення та медичні документи. Він намагався не дивитись на ліжко. Інспектор постукав палицею по гладкому підборідді і сказав: "Власник яхти".
Нік пояснив, як він запозичив його у Бена Мізнера. Принаймні ця частина його легенди була твердою скелею. Він знайшов суднові документи в ящику особистої каюти Мізнера – йому сказали, де їх шукати, – і вони з інспектором знову вирушили нагору. Офіцер, схоже, не дуже цікавився Корсаром, якщо не брати до уваги «власника», і якщо він помітив сампан біля борту, то нічого не сказав.
"Напевно, мені не доведеться затримувати тебе надовго", - сказав він Ніку, коли вони піднялися на борт патрульного катера. “Ви знаєте, це формальність. Але в цьому є кілька досить загадкових аспектів, і ви могли б допомогти».
Нік просто кивнув і спостерігав, як вода в гавані пузириться і закипає, коли в неї врізається гвинт. Він міг досить добре передбачити принаймні частину того, що відбувалося. Вони, ймовірно, підозрювали, що Ладвелл був агентом ЦРУ, і сподівалися, що він опиниться в пастці, щоб підтвердити це.
Сам факт того, що вони не знали, що Людвелл був ЦРУ, означав, що він не працював із ними, а Лаймі не любили позаштатні операції на їхньому задньому дворі.
Поруч із ним інспектор Смайт сказав: «Сподіваюся, у вас міцний шлунок, містере Харрінгтон. Те, на що ви маєте дивитися, не дуже красиве».