Выбрать главу

«Заткнися та слухай! Насправді ти не збираєшся пливти. Але поводься так, ніби готуєш яхту. Бігай, свистячи і кричачи, тощо. Коли ти встаєш на якір, ти маєш мати певну роботу. Зроби це. Просто так, щоб ти виглядав зайнятим, робив багато шуму – і показував багато вогнів. Тепер ти зрозумів? "

Чоловік почухав у потилиці, і на мить Нік подумав, що він збирається подати знак заперечення, але він посміхнувся і сказав: «Так, сеньйоре. Якщо ви цього бажаєте. В який час? Зараз?»

Нік глянув на годинник AX на своєму зап'ясті. "Не зараз. Рівно за десять хвилин. У тебе є годинник?

Чоловік простяг руку. "Sί."

"Добре. Пам'ятай, залишайся тут рівно на десять хвилин. Тоді зроби, як я сказав тобі».

Матрос потер рукою своє сальне волосся. Він був розумнішим, ніж виглядав. "Як довго ми це робитимемо, сеньйоре? ..."

«П'ятнадцяти хвилин має вистачити». Нік вислизнув зі сталевих дверей.

Швидко зараз. Йому довелося спуститися у воду, кинути тіло Боя і встановити якомога більшу відстань між собою та яхтою, перш ніж щось почало шуміти. Він кинув погляд на джонку, рухаючись уперед правим бортом. Вона легко пливла у гавані, показуючи всі свої фари. Нік подумав, чи не точили вони сокири у цій темній хатині.

Він збирався опустити тіло над цибулею, обережно тримаючи його за мотузку, бо не хотів бризок, коли почув сплеск. Дуже м'який сплеск, більше схожий на бриж, але безпомилково це звук людини, що пливе. Хтось прямує до корми та якірного ланцюга?

Нік підняв тіло і знову сховав його під рятувальну шлюпку, його обличчя скривилося в мерзенній усмішці. Tiger Tong не марнував часу, чи не так? Що ж, два тіла не викличуть затору в цій давній гавані Гонконгу. Він бачив їх так багато.

Пружинний механізм тихенько захихотів, коли стилет ковзнув у його руку. Босі ноги не видавали жодного звуку, коли він зайняв позицію прямо над люком правого борту. Будь-який зловмисник перескочить через поручні саме тут. Нік скорчився в темряві і почав чекати.

Корсар обережно обернувся до її ланцюга. Пролунав слабкий металевий скрегіт і важке дихання. Нік звалився на палубу. Проходив ще один пором, і хоч він знаходився на певній відстані, він все ще кидав віяло світла у бік Корсара.

Фігура в розмитому силуеті на тлі далеких вогнів порома швидко і злагоджено перемахнула через поручень. На лезі ножа блиснуло світло. Жарт босих мокрих ніг, потім тиша. Нік почув, як капає вода.

Він увійшов, тримаючи стилет у лівій руці, його права перетворилася на вертоліт. Його нога зашурхотіла по вимитій палубі. Він почув зітхання переляку, і темна постать обернулася до нього. Спалахнув ніж. Нік вибив ножа одним ударом своєї великої руки і продовжив, щоб заколоти людину і потягнути її вперед на стилеті. Не повинно бути звуку.

Його нерви, його м'язи відреагували раніше, ніж мозок. Тут щось не так! Його пальці намацали м'які груди, соски застигли від холоду. Жінка!

Нік упустив стилет. Він затиснув їй рота рукою і притиснув звивається жінку до своїх м'язистих грудей.

Це справді була жінка. Вона була молодою жінкою, її волога шкіра була твердою та гладкою, як тюлень. Гнучка, добре складена та дуже оголена молода жінка.

Розділ 8

Сироти з гавані

Тепер Нік тримав її в ведмежих обіймах, притискаючи її стрункий вологе тіло до його великого. Вона перестала боротися з ним, обм'якла в його шалених обіймах, її відкритий рот важко дихав: «Ф… друже! Не вбивай мене! Людвелл!

Він розслабився настільки, щоб не зламати тонкі кістки. "А як щодо Людвелла? Брехня, і ти мертва!"

Слова лилися з неї. Хороша англійська зі слабким американським акцентом. Очевидно, вона провела якийсь час у Штатах. Це нічого не означало. Смайт сказав, що тигри використовували жінок.

"Я знала його", - задихалася вона. «Клянусь! Я працювала з ним. Він мав приїхати до Китаю минулого тижня. Він не приїхав. Я приїхала до Гонконгу, щоб знайти його, але було надто пізно. Я бачила, як його забрали, а потім його було вбито. Я бачила тебе з ним. Я прийшла просити тебе про допомогу».

Нік посилив хватку. Дівчина видала м'який крик агонії. "Ти, Він", - прогарчав N3. «Зізнайся. Тебе надіслали Тигри. Зізнайся! Зізнайся, і я залишу тебе живою. Я добросердний». Часу було так мало. Будь-якої хвилини філіппінці виконуватимуть свої накази.