— Бажаю успіхів. До побачення, — Наташа посміхнулась.
Суботін прийшов додому, розгорнув газету на третій сторінці і в третій колонці, в третьому абзаці, застосовуючи шифр, прочитав:
«З Кованьковим усе гаразд. Вітаю. Хауссона призначено начальником диверсійної школи, яка розташована за п’ятдесят кілометрів од Мюнхена. Очевидно, і вас невипадково привезли в Мюнхен. Можливо, між цими фактами є взаємозв’язок. Оперативний зв’язок тримайте через Посельську і через людей, про яких вона вас повідомить. У крайньому разі — ви знаєте номер телефону».
Суботін посміхнувся; молодець Ричагов.
41
Кінчається ще одна довга осіння ніч. Ричагов встав з-за стола і розсунув штори. За вікном — сіра імла. Ледве видно будинки напроти, з відчиненої кватирки потягло холодом. Ричагов мерзлякувато зіщулився і знову сів до стола.
Починаючи з того дня, коли Суботін пішов на Захід, Ричагов ночував у кабінеті, та й спав він не більше трьох — чотирьох годин. Іноді і міг би поспати довше, але не спалося. Як тільки починало розвиднюватись, Ричагов зіскакував з розкладушки і хапався за телефон.
— Вузол зв’язку?.. Ричагов. Доброго ранку. Що-небудь є?.. Так… Так… Спішно до мене.
І починався новий день, сповнений величезного нервового напруження.
…Наївно думати, що така операція — справа одного Суботіна. Плани таких операцій, як правило, виконуються багатьма людьми. В центрі операції — головний виконавець, але йому допомагають незримі помічники, без яких він не зміг би діяти.
Зараз Ричагов з нетерпінням чекав донесень з вузла зв’язку. Він схилився над столом, на якому була розстелена карта, дуже схожа на метеорологічну. В центрі її — Мюнхен. А від Мюнхена, заглиблюючись на схід, відходили концентричні півкола, перетнуті ламаними радіальними лініями. Дорого дали б за цю карту Хауссон і його начальники, бо вона розкриває весь план операції.
Але ж Ричагов не знав раніше, що Суботін опиниться в Мюнхені… Відразу після переходу Суботіна в Західний Берлін для Ричагова настала гаряча пора. З хвилюванням і тривогою стежив він за ходом операції по звільненню лейтенанта Кованькова і одночасно розробляв план дальших дій. Ричагов був готовий до будь-яких несподіванок. Адже з Суботіним усе могло трапитися. Він міг опинитися не в Мюнхені, а скажімо, в Гамбурзі. А тому в плані був і Гамбург. Але треба віддати належне Ричагову: докладно вивчивши обстановку, він у переліку можливих варіантів під номером першим поставив Мюнхен.
Безліч різних подробиць заздалегідь підказали Ричагову правильне рішення.
І коли хід подій це рішення підтвердив, залишалось тільки правильно розставити людей і організувати вузли зв’язку. Підібрати учасників операції допомогли німецькі товариші, які знали в Мюнхені багато надійних людей. Ричагов розумів, що вирішальне значення має зв’язок з головним виконавцем. Тому кожен встановлений ним вузол, крім того, що сам був надійним, ще хитро перестраховував чи дублював інший. Полковник Сьомін особливо причепливо розглядав план саме з цього боку.
«Суботін, — казав полковник, — досить надійна людина. Але якась незначна помилка в організації зв’язку може звести нанівець всі його зусилля».
Повертаючись у свій кабінет від полковника, Ричагов не один раз обмірковував усе заново.
На скандальну прес-конференцію Ричагов прийшов разом з Дірявою Копилкою. Стіссен не хотів іти. Але Ричагову він був дуже потрібен: з’явитися на прес-конференції одному було до деякої міри рисковано.
Проте скандал, який несподівано зчинився, винагородив Стіссена за його поступку Ричагову. Він буквально бігав по залу з своїм фотоапаратом.
— Спасибі тобі, бельгійська подружко! — дякував він згодом Ричагову. — Зроблено три чудових плівки. І, крім того, кілька знімків, за які мені добре заплатить сам Мокриця. Хо-хо! Я сфотографував Хауссона в момент вибуху бомби. Вигляд у нього був, наче в монашки, з якої на вулиці зідрали спідницю. Хо-хо!
Ричагов зумів зацікавити Стіссена і дальшою долею російських офіцерів і з його допомогою одержав дані, які підтверджували, що капітана Скворцова везуть у напрямку Мюнхена….
Так, перша частина плану була реалізована блискуче. Журналісти, які знудьгувалися за сенсаціями, рознесли на весь світ скандальну пригоду на прес-конференції. Відіграв тут свою роль і одвічний вовчий характер дружби західних країн; англійці, наприклад, описували цей скандал з особливою зловтіхою.