І ви, біднії невольники!Котрий би міг турчин-яничар сей сон одгадати,Міг би йому три гради турецькі дарувати,А котрий би міг бідний невольник одгадати,Міг би йому листи визволені писати,Щоб не міг ніхто ніде зачіпати.Сеє турки зачували, нічого не сказали,Бідні невольники, хоч добре зіі.іли,Собі промовчали.Тільки обізветься між турків лях-потурнак,Клюшник галерський, сотник переяславський,Недовірок християнський.“Як же, - каже, - Алкане-башо, твій сон одгадати,Що ти хочеш нам повідати?”- “Такий мені, небожа, сон приснився,Бодай ніколи не явився!Видиться: моя галера, цвіткована, мальована,Стала вся обідрана, на пожар іспускана;Видиться: мої турки-яничариСтали всі в пень порубані;А видиться: мої бідні невольники,Которії були у неволі, то всі стали по волі;Видиться: мене гетьман КішкаНа три часті розтяв,У Чорнеє море пометав…”Та скоро теє лях-потурнак зачував,К йому словами промовляв:“Алкане-башо, трапезунтський княжате,молодий паняте!Сей тебе сон не буде нітрохи зачіпати,Скажи мені получче бідного невольника доглядати,З ряду до ряду саджати,По два, по три старії кайдани і новії справляти,На руки, на ноги надівати,Червоної таволги по два зубці брати,По шиях затинати,Кров християнську на землю проливати!”Скоро-то теє зачували,Од пристані галеру далеко відпускали,До города до Козлова,До дівки-санджаківки на зальоти поспішали.То до города Козлова прибували, -Дівка-санджаківка навстрічу виходжає,Алкана-башу в город Козлов зо всім військом затягає.Алкана-башу за білу руку брала,У світлиці-кам'яниці зазивала,За білу скамню саджала,Дорогими напитками напувала,А військо серед ринку саджала.То Алкан-баша,Трапезунтське княжа,Не барзо дорогії напитки уживає,Як до галери двох турчинів на підслухи посилає:Щоб не міг лях-потурнак Кішки Самійла одмикати,Упоруч себе саджати.То скоро ся тії два турчини до галери прибували,То Кішка Самійло, гетьман запорозький,Словами промовляє:“Ой ляше-потурначе, брате старесенький!Коли і ти був у неволі, як ми тепера:Добро нам учини,Хоч нас, старшину, відомкни,Хай би і ми у городі побували,Панське весілля добре знали”.Каже лях-потурнак:“Ой Кішко Самійле, гетьмане запорозький,Батьку козацький!Добро ти вчини:Віру християнську під нозі підтопчи,Хрест на собі поламни.Аще будеш віру християнську під нозі топтати,Будеш у нашого пана молодого за рідного брата пробувати.То скоро Кішка Самійло теє зачував,Словами промовляв:“Ой ляше-потурначе, сотнику переяславський,Недовірку християнський!Бодай же ти того діла не діждав,Щоб я віру християнську під нозі топтав!Хоч буду до смерті біду та неволю приймати,А буду в землі козацькій голову християнську покладати.Ваша віра погана,Земля проклята”.Скоро лях-потурнак теє зачуває,Кішку Самійла у щоку затинає.“Ой, - каже, - Кішко Самійле, гетьмане запорозький!Будеш ти мене в вірі християнській укоряти,Буду тебе наче всіх невольників доглядати,Старії й нові кайдани направляти,Ланцюгами за поперек утроє буду тебе брати”.То тії два турчини теє зачували,До Алкана-баші прибували:“Алкане-башо, Трапезунтське княжа,Безпечно гуляй!Доброго і вірного клюшника маєш:Кішку Самійла в щоку затинає,В турецьку віру ввертає”.То Алкан-баша,Трапезунське княжа,Великую радість мало,Пополам дорогії напитки розділяло:Половину на галеру одсилало,Половину з дівкою-санджаківкою уживало.Став лях-потурнак дорогії напитки підпивати,Стали умисли козацькі голову клюшника розбивати:“Господи! Єсть у мене що іспити і сходити.Тільки ні з ким об вірі християнській поговорити…”До Кішки Самійла прибуває,Поруч себе саджає,Дорогого напитка метає,По два, по три кубки в руки наливає.То Кішка Самійло по два, по три кубки в руки брав,То в рукава, то в пазуху, крізь хустку третю, додолу пускав.Лях-потурнак по єдиному випивав,То так напився, що з ніг звалився.То Кішка Самійло та й угадав:Ляха-потурнака до ліжка вмісто дитини спати клав;Сам вісімдесят чотири ключі з-під голів виймав,На п'яти чоловік по ключу давав:“Козаки-панове! Добре дбайте:Один другого одмикайте,Кайдани із рук, із ніг не скидайте,