Чесно кажучи, для наступу Червоної Армії там всі напрямки незручні: на одному фланзі сухий безводний степ, за ним гірський хребет, по центру і на іншому фланзі — сопки, болота, непрохідна тайга, повна відсутність доріг. Шлях перетинали широкі, глибокі, повноводні (особливо в серпні) річки з сильною течією, серед них одна з найбільших водних перешкод світу — ріка Амур. Всі напрямки можливих ударів Червоної Армії можна було розділити на три категорії: незручні, дуже незручні і цілком незручні.
На тих напрямках, які хоч якось годилися для наступу Червоної Армії, японці звели майже неприступні укріплені райони і готувалися стійко їх боронити. На напрямках, які були дуже незручні для настання, оборона була слабшою. А на лівому фланзі, де територія для наступу не годилася навіть теоретично, японська оборона була ще більш слабкою.
Саме тому Генералісимус Радянського Союзу Сталін і Маршали Радянського Союзу Василевський і Малиновський вибрали цей напрямок, щоб завдати головного удару. Саме тому тут була зосереджене найпотужніше угруповання радянських військ, зокрема, 6-а гвардійська танкова армія, яка завдала раптового нищівного удару через Хінган на Мукден, в обхід укріплених районів і головних угруповань японських військ.
4
Радянська Армія була створена для нищення дуже потужного противника в ході великої війни континентального розмаху.
Однак велика війна — це щось на кшталт бійки в темному підвалі. Удар 6-ї гвардійської танкової армії через Хінган — це рідкісний, майже винятковий випадок, коли ми точно знаємо, де найслабше місце супротивника, і впевнені, що воно захищене мінімальними силами. А в більшості випадків, як в минулих, так і в прийдешніх війнах, ми не можемо точно знати сили противника, не впевнені, де саме він сильний, а де слабкий, не ризикнемо ручатися за те, що він зробить в наступний момент.
Тому потрібно не молотити кулаками в темряві, а перш за все намацати противника. Лівою рукою нишпоримо в просторі, правою б’ємо в щелепу, лиш тільки визначили, де вона.
В бою і бойовищі хтось має організувати чітку взаємодію і тверде управління танковими, мотострілецькими, розвідувальними, артилерійськими і всіма іншими підрозділами і частинами. Командирів для такої роботи готували вищі загальновійськові командні училища. За моїх часів у Радянському Союзі таких училищ було сім. У цих училищах вивчали багато чого, від тактики до вищої математики, від іноземних мов до військової психології і педагогіки. Найголовніші правила ведення бою вбивали ще на першому курсі, потім на всіх наступних курсах тисячократно повторювали. Правил цих було всього два.
Перше: твій успіх у наступі визначається не результатами дій всіх підлеглих тобі військ, а тільки результатами тих, хто спромігся найбільшого успіху.
Друге: твої поразки в обороні визначаються не результатами дій всіх підлеглих тобі військ, а тільки результатами тих, хто відступив далі за інших.
Структура військ Радянської Армії була організована так, що кожен командир мав на руках інструмент, яким він міг здійснювати особистий вплив на хід і результат бою, битви, всієї війни. Чим вищий командир, тим потужнішим інструментом він був наділений.
Ось як це виглядало на практиці.
Мотострілецький батальйон мав в своєму складі три мотострілецькі роти, мінометну батарею і протитанковий взвод. Припустимо все, що в даному випадку до справи не відноситься: штаб, взвод зв’язку, медиків, ремонтників і все інше.
Починається наступ, артилерія відпрацювала по передньому краю противника і перенесла вогонь в глибину. Мотострілецькі дивізії підняті в атаку.
Кожен командир мотострілецького батальйону кидає в бій всі три свої роти. Це ті самі руки, якими він намагається намацати слабке місце супротивника. Ось залягла одна рота, зупинена ворожим вогнем. Ротний — комбату: підкинь вогнику! Мовляв, підтримай мінометами своїми.
А це вже дзуськи! Успіх командира батальйону в наступі визначається не за гіршою ротою, а за кращою. Тому роті, яку зупинив противник, чекати допомоги від комбата не доводиться. Не допоможе! Допомога — кращому!
Ось друга рота напоролася на мінне поле і також застрягла.
Коли зупиниться і третя рота, це буде означати, що батальйон зупинений. Цього не бути! І командир батальйону вводить в дію свій ударний кулак — це мінометна батарея і протитанковий взвод.
Мінометна батарея не витрачає свої боєприпаси порівну на підтримку вогнем всіх трьох рот. Ні! Всі боєприпаси — на підтримку тільки однієї роти! І тільки тієї, яка досягла найбільшого успіху.
На тому ж напрямку діє і протитанковий взвод. У повному складі. Він за назвою протитанковий. Це головне його призначення, проте коли немає попереду ворожих танків, він і по іншим цілям працювати здатний. І працює він тільки в інтересах кращої роти.
Коли я розповідав про це західним експертам, в залі завжди стояла сувора тиша. Потім лунали шалені крики: так як же так! Та де ж гуманізм? А де братство бойове?
На це я відповів: товариші капіталісти, уявіть, що ви володієте трьома невеликими фірмами, у вас є якийсь резерв грошей. Одна ваша фірма аніскільки доходу не дає. І від другої ніякої користі. А третя фірма дає нехай жалюгідний, та хоч-якийсь прибуток. В яку з них ви вклали б свої грошики?
Ах, в ту, яка дохід дає? І де ж ваш гуманізм? Де братська християнська солідарність? Там же люди працюють, їх вдома дружини чекають і діти плачуть.
Так ось, командир радянського мотострілецького батальйону вкладає всі засоби, тобто мінометні міни та протитанкові снаряди, тільки в найуспішніший бізнес. І не думайте, що радянський комбат дурніший, ніж ваші дрібні торгаші.
Потрібно мати на увазі ще й істотну різницю між бізнесом і війною. Коли у вас три фірми, а всі ваші інвестиції йдуть тільки в одну, найуспішнішу, то дві інші зав’януть. А на війні не так. Дві роти зупинені, одна рота повільно йде вперед, на її успіх працює і мінометна батарея, і протитанковий взвод батальйону. Противник змушений перенести весь свій вогонь саме на цю роту. Ось це і є допомога двом іншим ротам, які залягли. Вогонь проти них ослаб, і одна з них, а то й обидві, повільно, а потім все більш і більш впевнено рухаються вперед.
Командиру батальйону робота: дивитися, яка вирветься далі за інших. Лиш тільки це станеться, він наказує мінометній батареї і протитанкового взводу перенести вогонь і працювати тільки на ту роту, яка пішла вперед швидше.
Проте ж не винен же той ротний, чия рота напоролася на мінне поле або на більш сильного противника! Правильно, не винен. Йому не пощастило. Це означає, що сусідньому ротному пощастило більше: перед ним ні мінного поля, ні сильного противника. Оборона не може бути однаково потужною всюди. Можливо, ротний тямущий попався або просто перед ним більш зручні для наступу умови, однак на його ділянці ми намацали якусь слабину, тому допомагаємо саме йому.
5
Ось тут саме час поставити запитання: а що трапиться, коли противник на цьому напрямку всього лише прикидається слабким? Коли він навмисно пропускає одну радянську роту вперед, щоб вона потрапила в вогневої мішок під перехресний обстріл з трьох боків?
Відповідь: нічого страшного не трапиться. Просто на цьому напрямку буде зупинений весь батальйон. Однак наступає він не один. У мотострілецькому полку — танковий і три мотострілецьких батальйони, артилерійський дивізіон, протитанкова і зенітна батареї, роти розвідувальна, саперна, зв’язку.
Для командира мотострілецького батальйону три мотострілецькі роти — це руки, які намагаються намацати вразливе місце супротивника, а мінометна батарея — ударний кулак.
Для командира мотострілецького полку всі три мотострілецьких батальйони разом з їхніми мінометним батареями — це тільки руки, які намацують слабке місце супротивника. Один батальйон потрапив в вогневої мішок і поніс великі втрати. Другий зупинений, а третій повільно йде вперед. Коли й він буде зупинений, командир полку буде змушений послати до вищого штабу таке повідомлення, яке там отримувати не люблять, на яке в Радянській Армії прийнято відповідати матом.