Коли тиснуть черевики, це добрий знак. Щось там змінюється, щось, що нас показує, нишком нас вмикає, пред’являє. Саме тому такими популярними є монстри, а газети у захваті від двоголових телят. Які можливості, який ескіз великого стрибка деінде!
Ось іде Лопес.
— Як справи, Лопесе?
— А в тебе, друже?
Вони думають, що вітаються.
Землеписи
Позаяк мурахи є справжніми повелительками усього сущого (читач може прийняти це як гіпотезу чи витвір фантазії; у кожному разі, трохи антропоескапізму піде йому на користь), ось вам одна сторінка з їхньої географії:
(С. 84; в дужках подані можливі відповідники деяких виразів — згідно з класичним тлумаченням Ґастона Льоба).
«... паралельні моря (річки?). Безкрайня вода (море?) іноді піднімається, як плющ-плющ-плющ (ідея дуже високої стіни, яка може вказувати на приплив?). Якщо йти-йти-йти (аналогічне поняття, застосоване до відстані), то дійдеш до Великого Зеленого Затінку (засіяне поле, зарості, ліс?), де Великий Бог зводить невичерпну житницю для своїх Найкращих Робітниць. У тих краях є повно Страшних Велетнів (людей?), які руйнують наші доріжки. По той бік Великого Зеленого Затінку починається Небесна Твердь (гора?). І все це наше, хоча існують небезпеки».
Цей землепис має й інше тлумачення (Дік Фрай і Нільс Пітерсон-молодший). Топографічно цей ландшафт може відповідати маленькому садочку на вулиці Лапріда, 628, що в Буенос-Айресі. Паралельні моря — це два дренажні рівчаки; безкрайня вода — качина калабаня; Великий Зелений Затінок — грядка салату. Страшні Велетні — це, либонь, качки чи кури, хоча не треба відкидати можливість того, що йдеться справді про людей. Щодо Небесної Тверді вже розгорілася полеміка, яка завершиться не скоро. З думкою Фрая і Пітерсона, які вбачають у ній цегляний межовий мур, не погоджується Ґільєрмо Софовіч, який вважає, що це біде, покинуте серед грядок салату.
Прогрес і регрес
Винайшли скло, через яке могли пролітати мухи. Муха підлітала, ледь підштовхувала скло головою, і — гопля! — вона вже на іншому боці. Величезна мушача радість.
Усе зіпсував угорський вчений, який виявив, що муха могла влетіти, але не могла вилетіти (чи навпаки) — бо волокна цього скла, направду дуже волокнистого, були до холери еластичними. Притьмом придумали мухоловку з грудкою цукру всередині, й багато мух загинули в розпуці. І так скінчилося можливе братерство із цими створіннями, гідними кращої долі.
Правдива історія
В одного чоловіка падають окуляри і гучно брязкають об керамічну долівку. Він нагинається, страшенно засмучений, бо скельця до окулярів коштують чимало, але зі здивуванням виявляє, що вони якимось дивом не розбилися.
Тепер цей чоловік відчуває глибоку вдячність і розуміє: те, що сталося, можна розцінити як дружнє попередження, тому чимчикує в оптику і купує там шкіряний футляр із тканинною підкладкою для подвійного захисту — бо береженого Бог береже. Через годину в нього падає футляр, і, нагнувшись без найменшого занепокоєння, він виявляє, що окуляри розбилися на друзки. До чоловіка не одразу доходить, що знаки Божі незбагненні і що диво сталося власне зараз.
Історія з плюшевим ведмедиком
Поглянь на цю кульку живиці, яка проступає, витягуючись і збільшуючись, там, де зрослися два дерева. Позаду дерев є прогалина, і саме там живиця медитує й планує свою появу у формі кулі, у формі кулі з лапами, у формі живиці з волохатими лапами, яка згодом у словнику — ВЕДМІДЬ.
Відтак витворюється волога і м’яка куля живиці, вона обтрушується від нескінченних і округлих мурах, скидає їх на кожному кроці, залишаючи по собі рівненький ряд слідів. Тобто живиця ступає ведмежою лапою на соснові голки, розсікаючи гладку землю, і, витягнувши її, направляє роздерті на шмаття пантофлі вперед і залишає по собі множинний і круглий зародок мурашника, який пахтить живицею. Й отак обабіч дороги, засновниця симетричних імперій, форма з волохатими лапами йде, виділяючи споруду для округлих мурах, від яких, волога, обрушується.
Нарешті сходить сонце, і плюшевий ведмідь зводить жваве й дитиняче личко до медового гонга, до якого марно поривається. Живиця починає несамовито пахтіти, куля росте врівні з днем, волохаті лапи лише живиця, волохаті лапи живиця, що шепоче благання і визирає відповідь, глибокий резонанс гонга вгорі, небесний мед на його мордочці й язичку, радість волохатих лап.