Годинник-артишок цього хронопа — це здоровецький карчох, стебло якого встромлене в дірку в стіні. Незліченні листки артишока показують поточний час і всі решта години, тож варто лише хронопу відірвати один листок — і він вже знає котра година. Позаяк він відриває їх зліва направо, листок завжди показує точний час, і кожного дня хроноп починає відривати листки по новому колу. Коли він доходить до серцевини, час вимірювати вже не можна, і в безконечній бузковості осердя хроноп знаходить величезну втіху — тоді він їсть його, приправивши олією, оцтом і сіллю, а в дірку встромляє новий годинник.
Обід
Із певними зусиллями одному хронопу вдалося розробити життєметр. Щось середнє між термометром і топометром, картотекою і currículum vitae.
Отож, хроноп приймав у себе вдома фама, надійку і викладача філології. Застосувавши свої відкриття, він встановив, що фам є інфра-життям, надійка пара-життям, а викладач філології — інтер-життям. Що стосується самого хронопа, то він легковажно зарахував себе до супер-життя, але радше в поетичному сенсі, ніж направду.
За обідом цей хроноп із задоволенням слухав розмови своїх гостей, бо всі думали, що ведуть мову про одне і те саме, однак це було не так. Інтер-життя оперувало такими абстракціями, як дух і свідомість, у що пара-життя вслухалось, як у шелест дощу, — непросте завдання. Інфра-життя, ясна річ, щомиті просило передати йому тертого сиру, а супер-життя розрізало курку на шматки в сорок два прийоми, за методом Стенлі Фітціммонса. Після десерту життя розкланювалися та йшли у своїх справах, а на столі лишалися лише розкидані шматочки смерті.
Носовички
Один фам живе заможно і має служницю. Цей фам, скориставшись раз носовичком, викидає його у кошик для сміття. Користається наступним і кидає його у кошик. Так він кидає до кошика усі використані носовички. Коли вони закінчуються, він купує нову коробку.
Служниця витягає носовички і лишає їх собі. Позаяк її дуже дивує поведінка фама, одного дня вона, не в змозі стриматися, запитує його, чи справді носовички для того, щоб їх викидати.
— От дурепа! — каже фам. — Не треба було питати. Віднині ти пратимеш мої носовички, а я заощаджу гроші.
Бізнес
Фами відкрили фабрику з виробництва шлангів і взяли на роботу багацько хронопів для змотування і складування. Щойно хронопи опинилися на місці, їх охопила величезна радість. Там були зелені, червоні, сині, жовті та фіолетові шланги. Були вони прозорі і при їх випробовуванні було видно, як по них біжить вода з усіма бульбашками, а іноді й захоплена зненацька комаха. Хронопи здійняли шарварок і замість працювати хотіли танцювати тропака й півторака. Фами розлютилися й одразу застосували пункти 21, 22 і 23 правил внутрішнього розпорядку. Аби таке вже не повторилося.
Позаяк фами страшні ґави, хронопи дочекалися слушного моменту і по самісіньку зав’язку наладували вантажівку шлангами. Коли вони стрічали дівчинку, то відрізали шматок синього шланга і дарували його дівчинці, аби вона могла на ньому стрибати. І таким робом на кожному розі з’явилися пречудові прозорі сині бульбашки із дівчинкою всередині, що була схожа на білочку у клітці. Батькам дівчинки хотілося відібрати в неї шланг, аби полити сад, але виявилося, що хитрі хронопи попроколювали їх, тож вода бризкала з них навсібіч і вони ні на що не годилися. Врешті батьки стомлювалися, а дівчинка йшла на ріг вулиці і знай собі стрибала.
Жовтими шлангами хронопи прикрасили різні пам’ятники, а зелені розставили посеред розарію як пастки африканського штибу, аби побачити, як у них одна по одній потраплятимуть надійки. Довкола надійок, які втрапили в пастки, хронопи танцювали тропака й півторака, а надійки докоряли їм за це такими словами:
— Хронопи — звірі, варвари. Дикуни!
Хронопи, які не бажали надійкам нічого лихого, допомагали їм підвестися і дарували їм шматки червоного шланга. Таким робом надійки могли йти додому і сповнити своє найзаповітніше бажання: полити зелені сади за допомогою червоних шлангів.
Фами закрили фабрику і влаштували банкет, на якому було повно похоронних промов та офіціантів, які подавали рибу серед важких зітхань. Вони не запросили жодного хронопа і лише тих надійок, які не втрапили у пастки в розарії, бо інші залишили собі шматки шлангів, тож на цих надійок фами гнівались.
Доброчинність
Фами здатні на дуже широкі жести. Наприклад, коли фам здибує бідну надійку, яка впала з кокосової пальми, він садовить її у свій автомобіль, відвозить додому, годує і розважає, доки надійка не відновить сили і не наважиться знову вилізти на кокосову пальму. Після цього жесту фам почувається дуже добрим, він і справді дуже добрий, от тільки йому не спадає на думку, що через кілька днів надійка знову впаде з кокосової пальми. Тож поки надійка знову лежить під кокосовою пальмою, цей фам у своєму клубі почувається дуже шляхетним і думає про те, як він допоміг бідній надійці, коли знайшов її під пальмою.