— Любчику, вони не хотіли дізнатися анічогісінько, — відказала вона.
— Та невже? То це тому вони нам'яли тобі боки?
Через спогад про побиття її обличчя спохмурніло.
— Я вже тобі сказала... У такий спосіб той тип дає дівчині зрозуміти, що він уже втомився від неї.
Я знизав плечима. Не залишалося жодного сумніву, що такими розмовами я нічого не здобуду.
— А що тобі відомо про Спенсера?
Її обличчя нічого не виказувало.
— Ніколи про такого не чула.
Якби Блонді та Ананія[37] стали змагатися в оповіданні побрехеньок, то я вже знав, на кого поставив би свої гроші.
— Чи ти колись чула про дівчину на ім'я Марді Джексон?
І знову вона похитала головою. Я відмовився від подальших спроб щось вивідати. Блонді була надто груба та затята, аби на неї сердитися. Вона би просто з мене посміялася.
— Гаразд, сестричко, — сказав я, підводячись. — Бачу, ми з тобою не дійдемо згоди. Можливо, колись ти все добре обміркуєш і розповіси мені цю історію навпростець. Сподіваюся, для тебе тоді ще не буде запізно. А зараз, може, розкажеш мені про свої подальші плани? Ти ж бо знаєш, я не можу тримати тебе тут.
— Вранці я збираюся покинути це місто, — відказала Блонді. — Я хочу, щоби ти сходив до моєї квартири, зібрав для мене деякі речі та приніс їх сюди. І тоді я заберуся звідси.
У витримці ця жінка не мала собі рівних. Я був надто змучений, аби сперечатися.
— Як скажеш, — пробурчав я. — Обирай, де тобі буде зручніше, — тут, на канапі, чи у моєму ліжку... Мені однаково, просто вирішуй, де саме ти спатимеш, а я спатиму на іншому місці.
Ранок був похмурий та хмарний. Я прокинувся близько восьмої. Невдовзі дістався до квартири Блонді. Знайшов запасний ключ під килимком при порозі. Я прихопив з собою пістолет сорок п'ятого калібру, який напередодні забрав у гладуна. Схоже, зброя не постраждала від падіння у воду, до того ж я подбав про те, щоби добре її почистити. Підготувався, бо не збирався давати Кацові ані найменшої нагоди заскочити мене зненацька. Годі й казати, що я трохи нервував, йдучи то тієї квартири.
Блонді вручила мені список речей, які були їй потрібні. Перелік був короткий, і вже невдовзі я зібрав усе, що треба. Тоді обережно пройшовся кімнатою й доволі ретельно все обшукав, але так нічого і не знайшов.
Після усієї цієї колотнечі я ні на крок не наблизився до того, щоби знайти Марді. Це змушувало мене лютувати. Мені вже випала нагода пересвідчитися у тому, яких горлорізів Спенсер наймав до себе на службу, тож, якщо вони були здатні так суворо повестися з Блонді, то цілком могли застосувати ті самі методи до Марді.
Я був упевнений — Блонді щось приховує, і ті бандити намагались дізнатися, що саме їй відомо. Жінка була налякана. Про це свідчив той факт, що вона вирішила поїхати з міста. Те, що Блонді зважилася отак у поспіху залишити свою гарну квартиру, та ще й втратити усі свої зв'язки, вказувало на те, що вона зрозуміла — її приперли до стінки.
Та я ніколи нічого у неї не випитаю, якщо вона сама не захоче мені цього розповісти. Блонді була надто прониклива, аби її можна було так просто примусити говорити. Але зараз, коли Марді зникла, я просто мушу розкрити цю справу. Іншої ради не було.
Повернувшись до своєї квартири, я застав там Еккі. Він сидів у ногах ліжка та любісінько про щось теревенив з Блонді.
Я став на порозі та втупився в Еккі лютим поглядом. Еккі озирнувся через плече.
— Привіт, друже, — заговорив він. — Я дуже радий, що зазирнув до тебе.
Я кинув валізу на підлогу та глипнув на Блонді. Схоже, вона добре проводила час.
— Таж заради всього святого, — мовив я, — невже ти не можеш не пхатися до моєї хати, коли я зайнятий?
Еккі похитав головою.
— Ти міг би мені й подякувати, — сказав гість. — Не завдавай собі клопоту знайомити нас із цією пані, ми вже знайомі.
— Та бачу, бачу, — погодивсь я, скривившись. — Та ти би ліпше тримав язика на припоні... не хочу, аби все місто про це патякало.
Еккі вишкірився в усмішці.
— Ти це чула? — запитав він Блонді. — Можна подумати, ніби він — святий, еге ж?
Блонді було до вподоби бачити, як я втрачаю терпець.
— Ніякий він не святий, — сказала вона, виставляючи напозір свої посинцьовані руки та плечі.
— Ходімо, друже, — сказав я Еккі, — ми з тобою трохи побалакаємо назовні. А леді тим часом встане з ліжка, їй вже пора.
Еккі, вочевидь, не хотілося йти, та врешті-решт я таки вивів його зі спальні.
— Оце так-так, — кпинив він, лукаво поглядаючи на мене. — От вже про кого, а про тебе я б такого ніколи не подумав.
Я був уже добряче роздратований. Та з огляду на все, гадаю, це було цілком простимо.
— Просто зараз я не можу тобі усього пояснити, — збуджено сказав я. — Але, заради бога, тримай язика на припоні про те, що ти бачив. Ти упізнав ту жінку?
Еккі задумливо скривив обличчя.
— Аякже, — відповів колега, — я добре її знаю. А ти, схоже, ще й досі намагаєшся докопатися до правди у справі Вессі. Що ж, схоже, ти пречудово проводиш час.
— Може, скажеш мені, чого ти хотів, отак вдираючись до мене додому?
Еккі на мить задумався, а тоді його обличчя прояснішало.
— Знаєш, я геть про це забув. Коли я зайшов до твоєї спальні й побачив ту жінку в твоєму ліжку, це мене просто приголомшило. Ага, так-от, я прийшов, бо хотів тобі сказати про сьогоднішній вечір. Хлопці влаштовують невеличку вечірку в Г'юсона вдома. То я й подумав, що, може, ти захочеш піти туди зі мною. Це майже те саме, що вряди-годи бачитися з кимось із нашої репортерської братії, тільки цього разу ти побачиш їх усіх гамузом. Що скажеш?
Я ладен був погодитися на будь-що, аби лише відкараскатися від Еккі.
— Авжеж, — погодивсь я, — це було б чудово. Заїдь по мене ввечері, та й рушимо туди разом.
Тоді я взяв його за руку та попровадив до дверей. Він усе збагнув.
— Тільки будь обережний, — застеріг він.
Я виштовхав Еккі за поріг та захряснув за ним двері. Тоді повернувся до Блонді. Вона саме причісувалася моєю щіткою для волосся. Схоже, будь-хто послуговується моєю домівкою, неначе це якийсь готель. Я сів на ліжко.
— Вельми кумедний хлопчина, — сказав я.
— О, він мені подобається, любчику, — мовила Блонді, кидаючи на мене швидкий погляд через плече. — Він видається дуже милим.
Ще б пак. Ці двоє були одне одному до пари. Яке їхало, таке й здибало.
— Ну що, крихітко, — сказав я, прагнучи якнайшвидше позбутися її, — приніс твої манатки, тож, гадаю, ти вже можеш їхати звідси.
Блонді закінчила причісуватися та відкрила валізу. Я помітив, як вона зробила гримаску, побачивши, в якому порядку поскладані її речі, та це мене анітрохи не обходило. Вона вже й так виявила достобіса нахабства, попросивши мене піти по ті речі, тож, якщо їй щось не до шмиги, то це лише її клопіт.
Блонді відібрала кілька речей, які хотіла зодягнути, та заходилась убиратися. Я сидів собі на ліжку та спостерігав за нею. Насамперед мене бентежила думка, що ця жінка їде з міста і я можу вже ніколи не побачити її знову. А вона ж була важливою ланкою між Кацом і Спенсером, отже, могла би вивести мене на Марді. Я зважився ризикнути усім і ще раз спробував вивідати у Блонді бодай щось.
— Була одна дівчина, яка працювала на Спенсера у «Тканинах Маккензі». То була прегарна панянка і мені неабияк припала до смаку, — почав говорити я.
— Послухай-но, жовторотику, — відказала Блонді, не підводячи на мене погляду. Вона саме нахилилася вперед, закріплюючи свої підв'язки[38]. — Твоє любовне життя мене анітрохи не цікавить.
Я відчував спокусу зацідити їй у писок, одначе стримався, натомість провадив далі, тримаючи руки в кишенях:
— Ця дівчина зникла. Я не можу її знайти і...
— Якщо вона була хорошою дівчинкою, то їй поталанило — вберегла себе від зайвого горя з тобою, — сказала Блонді, випроставшись і простягаючи руку по свою сукню.
— Обережніше, бо я можу добряче всипати тобі перцю, — похмуро мовив я.
37
Ананія — біблійний персонаж, який згадується у Діяннях апостолів. Ананія — ранній християнин, який збрехав Святому Духові, і через цю брехню його спіткала раптова смерть. Ім'я Ананія вживається як синонім брехливої людини.
38
Підв'язки — предмет жіночої білизни, що являє собою ґумку або тасьму, які служать для підтримки панчіх. Виготовляються зазвичай з міцної тканини або шкіри завширшки 2-3 см і кріпляться до особливого елемента одягу — пояса для панчіх.