- потерпілий;
- інші учасники процесу;
- держава та її органи;
3) кримінально-процесуальні:
- підслідність;
- підсудність;
4) матеріально-правові:
- покарання;
- звільнення від кримінальної відповідальності;
- амністія;
- звільнення від покарання;
- призначення покарання.
Вплив зміни кримінально-правової кваліфікації на форму провадження у кримінальній справі та підслідність
Чинне кримінально-процесуальне законодавство передбачає різні форми провадження на досудових стадіях кримінального процесу:
1) досудове слідство, яке є типовою формою провадження і здійснюється в переважній більшості кримінальних справ;
2) протокольна форма досудової підготовки матеріалів — передбачена щодо справ про 22 види злочинів, вичерпний перелік яких наведений в ст. 425 КПК України;
3) притягнення до кримінальної відповідальності не інакше, як за скаргою потерпілого — здійснюється щодо 3 видів злочинів, вказаних у ч. 1 ст. 27 КПК України. В таких випадках дізнання і досудове слідство не проводяться, справа так званого приватного звинувачення порушується судом.
Таким чином, форма провадження на досудових стадіях процесу прямо обумовлена кваліфікацією скоєного. В ході провадження на досудових стадіях кримінального процесу буде виявлено необхідність зміни кваліфікації на статтю Особливої частини КК, справи про які мають іншу форму провадження. В таких випадках провадження в існуючій формі має бути припинене й прийняте процесуальне рішення про початок провадження у формі, яка передбачена законом для даної категорії справ. Наприклад, розглядаючи скаргу про нанесення побоїв в порядку приватного звинувачення, суддя може прийти до висновку про те, що скоєне хуліганство. В такому випадку він повинен не виносячи рішення по суті скарги, винести постанову про направлення матеріалів до органів досудового слідства для вирішення питання про порушення кримінальної справи за статтею про злочин публічного звинувачення і проведення досудового слідства чи провадження за протокольною формою досудової підготовки.
Проведення досудового слідства в свою чергу пов’язане з визначенням підслідності — того, слідчий апарат якого органу повинен провадити досудове слідство. Як передбачене ст. 112 КПК України, в основі визначення підслідності справ слідчим прокуратури, органів внутрішніх справ, податкової міліції, органів Служби безпеки України також перебуває кваліфікація діяння за статтею Особливої частини КК.
Чинне кримінально-процесуальне законодавство прямо не регламентує, як мають вирішуватися питання підслідності у випадках, коли в ході розслідування виявиться необхідність зміни раніше проведеної кваліфікації. В ч. 5 ст. 112 КПК України лише передбачено, що при встановленні в ході досудового слідства (у справах, які розслідуються слідчими податкової міліції) 18 видів інших злочинів, пов’язаних зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються слідчими податкової міліції. Ще одна частина цієї статті (ч.7) передбачає повноваження прокурора визначити підслідність у випадках, коли в ході розслідування буде встановлено інші злочини, не підслідні органу, який здійснює у справі досудове слідство, і матеріали про які не можна виділити в окреме провадження.
Очевидно, що в таких випадках прокурор не вправі залишити розслідування органу, до підслідності якого не віднесено відповідний злочин, а зобов’язаний передати всю справу тому органу, який компетентний його розслідувати.
При вчиненні однією особою кількох злочинів, які підслідні різним органам, або об’єднанні у одній кримінальній справі поєднаних між собою злочинів різних осіб (наприклад, ухилення від оподаткування і сприяння діяльності терористичної групи), виникають колізії щодо підслідності, які мають вирішуватися шляхом передачі справи слідчому прокуратури — органу, який має універсальну підслідність.
Підсудність і зміна кваліфікації
Кримінально-процесуальне законодавство вирішення питань підсудності пов’язує з:
- місцем вчинення злочину (територіальна підсудність);
- кваліфікацією діяння за статтею (статями) Особливої частини КК (родова підсудність).
В зв’язку з відповідною кваліфікацією діяння апеляційні суди як суди першої інстанції розглядають справи про злочини, передбачені 16 статтями Особливої частини КК (злочини, передбачений ст. 112 КК підпадає під цю категорію водночас за двома підставами):
Таблиця: Справи про злочини, які розглядають апеляційні суди
Стаття, частина статті Особливої частини КК | Назва злочину, його вид злочину | Підстава для розгляду справи апеляційним судом |
Ст. 109 | Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади | П. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України — злочини проти основ національної безпеки. |
Ст. 110 | Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України | |
Ст. 111 | Державна зрада | |
Ст. 112 | Посягання на життя державного або громадського діяча | |
Ст. 113 | Диверсія | |
Ст. 114 | Шпигунство | |
Ст. 112 | Посягання на життя державного або громадського діяча | П. 2 ч. 1 ст. 34, п. 3 ч. 2 ст. 36 КПК України — справи про злочини, за які передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі |
Ч. 2 ст. 115 КК | Умисне вбивство при кваліфікуючих ознаках | |
Ч. 3 ст. 258 КК | Терористичний акт, що призвів до загибелі людини | |
Ст. 348 КК | Посягання на життя працівника правоохоронного органу... | |
Ст. 379 КК | Посягання на життя судді... | |
Ст. 400 КК | Посягання на життя представника чи захисника особи... | |
Ч. 4 ст. 404 КК | Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків, пов’язані з умисним вбивством | |
Ч. 2 ст. 438 КК | Порушення законів та звичаїв війні, поєднане з умисним вбивством | |
Ч. 2 ст. 439 КК | Застосування зброї масового знищення, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки | |
Ч. 1 ст. 442 КК | Геноцид | |
Ч. 1 ст. 443 КК | Посягання на життя представника іноземної держави |