із надзвичайною стійкістю афектів є честолюбство, яке супроводжується самовпевненістю. Тому риси застрягання появляються не тільки при збитках, а й в ситуаціях успіху, оскільки заохочення таким людям завжди не вистачає.
Оскільки перешкоди егоїстичним прагненням ідуть від оточення, то при високому ступені застрягання, тобто у особистостей параноїдального типу, спостерігається така характерна риса, як підозрілість, яка розповсюджується на всі сфери та відносини.
Застрягливий тип особистості має однаковий потенціал позитивного й негативного розвитку характеру. У несприятливих умовах вони можуть стати нетерплячими, конфліктними, незговірливими, а у сприятливих — невтомними та цілеспрямованими працівниками з відмінними трудовими та творчими показниками.
Збудливий тип: цим людям притаманні недостатня керованість поведінки, імпульсивність реакцій, підвищена конфліктність, гнівливість, грубість, похмурість, нетерпимість до інших. Вони дратівливі, запальні, із труднощами вживаються в колективі, схильні до частої зміни місця роботи.
Інколи можуть проявляти жорстокість та піддаватися потягам. У випадку збудливого типу особистості можна говорити про патологічну владу потягів, трактуючи потяг як пранення до фізичної розрядки. З наростанням гніву такі люди зазвичай від лайки переходять до бійки. Іноді рукоприкладство випереджає слова, оскільки в’язкість, уповільненість та низький рівень мисленнєвих здібностей ускладнюють обмін думками під час суперечки.
Імпульсивність патологічного характеру відноситься також до потягів у вузькому розумінні слова. Так, збудливі особистості часто нерозбірливі у їжі, багато хто з них стають алкоголіками. Прояви збудливих особистостей у сексуальній сфері також характеризуються імпульсивністю, нерозбірливістю, непомірністю статевих потреб, низькою моральністю.
Варто зазначити, що на відміну від «чистих» типів, значно частіше зустрічаються змішані форми акцентуацій характеру — проміжні типи (нашаровування нових рис характеру на структуру, що вже сформувалася).
Тестові завдання для перевірки знань
1. Ознаками епілептоїдного характеру є:
а) рішучість;
б) агресивність;
в) емоційна холодність;
г) емпатійність.
2. Людина, яка ставить перед собою нижчі цілі ніж ті, яких вона може досягнути, перебільшує значення невдач, має гостру потребу в підтримці оточення, має таку самооцінку:
а) занижену;
б) завищену;
в) адекватну;
г) патологічну.
3. Здатність особистості самостійно ставити перед собою завдання й без нагадувань і спонукань інших здійснювати їх, характеризує:
а) цілеспрямованість особистості;
б) ініціативність особистості;
в) рішучість особистості;
г) наполегливість особистості.
4. У характері психастеніків проявляються такі риси:
а) твердість;
б) ініціативність;
в) нерішучість;
г) рішучість.
5. Псевдовиправдовування власних вчинків і поведінки називається:
а) проекцією;
б) раціоналізацією;
в) сублімацією;
г) витісненням.
6. Егоцентризм, потреба постійної уваги до своєї особи, виражена схильність до театральності у підлітковому віці є характерними для акцентуйованого характеру:
а) гіпертимного типу;
б) епілептоїдного типу;
в) істероїдного типу;
г) конформного типу.
7. Спрямованість реакцій та діяльності особистості назовні, на інших — це:
а) сензитивність;
б) ригідність;
в) інтровертованість;
г) екстравертованість.
8. Крайні варіанти норми як результат підсилення окремих рис характеру називаються:
а) акцентуацією;
б) конформністю;
в) ригідністю;
г) пластичністю.
9. Акцентуації — це такі варіанти розвитку характеру, яким не притаманні:
а) підвищена вразливість;
б) зниження здатності до соціальної адаптації;
в) порушення потребнісно-мотиваційної сфери у формі домінування амбівалентних станів;
г) підвищена здатність до соціальної адаптації.
10. Підкорення будь-яким авторитетам, більшості в групі, схильність до моралізаторства, консерватизму, готовність заради власних інтересів зрадити товариша є характерними у підлітковому віці для акцентуйованого характеру:
а) епілептоїдного типу;
б) істероїдного типу;
в) конформного типу;
г) гіпертимного типу.
11. Спрямованість реакцій та діяльності особистості на себе, на особисті переживання й думки — це:
а) ригідність;
б) інтровертованість;
в) екстравертованість;
г) сензитивність.
12. Однією з перших наукових розробок, у якій запропонована класифікація характеру, була праця:
а) Д. Мілля і А. Бена «Про вивчення характеру»;
б) Ю. Банзена «Нариси характерології»;
в) Теофраста «Характери»;
г) К. Любрюєйра «Характери або вдачі нашого часу».
13. Одним із засновників сучасної характерології є:
а) А. Бен;
б) Т. Рібо;
в) Сократ;
г) Платон.
14. Підвищена збудливість, схильність до апатії, дратівлива реакція на зауваження, різка зміна настрою від піднесеного до пригніченого є характерними у підлітковому віці для акцентуйованого характеру:
а) циклоїдного типу;
б) конформного типу;
в) гіпертимного типу;
г) сензитивного типу.
15. Складність або нездатність перебудовуватися при виконанні завдань, якщо цього потребують обставини, — це:
а) інтровертованість;
б) екстравертованість;
в) сензитивність;
г) ригідність.
16. У характері психастеніків має прояв така риса, як:
а) нерішучість;
б) жорстокість;
в) наполегливість;
г) ініціативність.
17. Зміна настрою від піднесеного до пригніченого є характерною для:
а) конформного типу;
б) гіпертимного типу;
в) сензитивного типу;
г) циклоїдного типу.
18. Характер не є вродженою якістю особистості. Він формується під впливом:
а) задатків;
б) відчуттів;
в) соціуму;
г) здібностей.
19. Для підлітків з істероїдною акцентуацією характеру найважче:
а) говорити неправду;
б) фантазувати;
в) адаптуватися в колективі;
г) коли не звертають на них увагу.
20. Особистість з шизоїдною акцентуацією характеру є:
а) замкнена;
б) емпатійна;
в) екстравертивна;
г) комунікабельна.
21. Про який тип акцентуації характеру свідчить занудливість, схильність до повчань, некомунікабельність:
а) застрягаючий;
б) педантичний;
в) тривожний;
г) збудливий.
22. Про який тип акцентуації характеру свідчить сильне прагнення до лідерства, прагнення влади й похвали:
а) емотивний;
б) екзальтований;
в) екстравертований;
г) демонстративний.
23. Теорія про екстраверсію/інтроверсію була розроблена:
а) А. Адлером;
б) 3. Фрейдом;
в) К. Юнгом;
г) К. Роджерсом.
24. Такі риси особистості, як скромність і самокритичність, егоїзм, характеризують ставлення особистості: