Выбрать главу

Домінуючими здібностями в навчанні та вихованні є:

а) творчі;

б) навчальні;

в) специфічні;

г) загальні.

До психологічних особливостей особистості відносять:

а) пам’ять і мислення;

б) здібності;

в) відчуття і сприйняття;

г) уяву.

Від яких факторів залежить формування спеціальних здібностей:

а) задатків;

б) виховання;

в) потреб суспільства;

г) виняткової пам’яті.

Яка сигнальна система краще розвинена у людей художнього типу:

а) друга;

б) і перша, і друга;

в) перша;

г) третя.

До якого типу вищої нервової системи відносяться люди мислительного типу:

а) з відносною врівноваженістю сигнальних систем;

б) з відносним переважанням другої сигнальної системи;

в) з відносним переважанням першої сигнальної системи;

г) всіх типів.

До якого типу вищої нервової системи відносяться звичайні люди (не науковці, не митці):

а) з відносним переважанням другої сигнальної системи;

б) з відносною врівноваженістю сигнальних систем;

в) з відносним переважанням першої сигнальної системи;

г) усіх типів.

Літературні здібності проявляються у:

а) здатності запам’ятовувати дрібниці та відображати їх;

б) здатності до логічного мислення у сфері кількісних і просторових відношень;

в) спостережливості, вразливості, наявності яскравих, наочних образів пам’яті, естетичних почуттях, виразності мови;

г) легкому й вільному переключенні від однієї розумової операції до іншої.

Загальні розумові здібності — це:

а) здібності, необхідні для успішного виконання якої-небудь однієї діяльності;

б) здатність до логічного мислення;

в) легке і вільне переключення від однієї розумової операції до іншої;

г) задатки, потрібні для виконання не якої-небудь однієї, а багатьох видів діяльності.

Як пов’язані між собою здібності, знання, уміння та навички:

а) такого зв’язку немає;

б) від здібностей залежить легкість і швидкість набуття знань, умінь, навичок;

в) набуття знань, умінь сприяє подальшому розвитку здібностей;

г) від здібностей залежить легкість і швидкість набуття знань, умінь, навичок, при цьому набуття знань, умінь сприяє подальшому розвитку здібностей.

Чи можна стверджувати наявність прямого зв’язку здібностей людини з масою її мозку:

а) ні;

б) так, маса мозку видатних людей дещо вища середньої;

в) так, маса мозку видатних людей дещо нижча середньої;

г) так, маса мозку обдарованих людей значно вища середньої.

Чи можна стверджувати, що успішність виконання конкретного виду діяльності залежить від конкретної здібності:

а) так;

б) ні, успішність виконання будь-якої діяльності залежить не від однієї, а від поєднання різних здібностей;

в) ні, оскільки той самий результат може бути забезпечений різними способами (дефіцит одних здібностей може бути компенсований за рахунок більш високого розвитку інших);

г) ні, оскільки успішність може забезпечуватись різними способами та поєднанням різних здібностей.

Для того, щоб діяльність сприяла розвитку здібностей дитини, вона повинна бути:

а) дуже простою;

б) дуже складною;

в) перебувати в зоні оптимальної складності;

г) перебувати на межі можливостей дитини.

Яка з наведених характеристик не є ознакою здібностей:

а) це індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють одну людину від іншої;

б) це індивідуальні особливості, що стосуються успішності виконання якоїсь однієї діяльності чи кількох;

в) це ті знання, уміння й навички, якими володіє людина;

г) це індивідуально-психологічні особливості, що розвиваються на базі природних передумов у процесі життя.

Теми рефератів

Шляхи розвитку пізнавальних здібностей.

Літературні та художні здібності.

Рівні розвитку здібностей і їх індивідуальні відмінності.

Вплив сімейного виховання на розвиток здібностей.

Здібності і спрямованість особистості.

Здібності чоловіків і жінок.

Здібності і вік.

Концепції здібностей.

Творча особистість і її життєвий шлях.

Професійні здібності та шляхи їх розвитку.

Список використаної літератури

Комінко С.Б., Кучер Г.В. Кращі методи психодіагностики: Навч. посібник. — Тернопіль: Карт-бланш, 2005. - 406 с.

М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. — 5-те вид., стер. — К.: Вища шк., 2006 р. — 487 с.

Общая психология: Учеб. для студ. пед. ин-тов / А.В. Петровский,

А.В. Брушлинский, В.П. Зинченко и др.; Под ред.

В. Петровского. — М.: Просвещение, 1986. - 464 с.

Психология: Учеб. для ин-тов физ. культ. / Под ред.

М. Мельникова. — М.: Физкультура и спорт, 1987. - 367 с.

Список рекомендованої літератури

Максименко С.Д. Загальна психологія: Навч. посіб. — 2-є вид., перероб., доп. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.

М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. — 3-є вид., випр. — К.: Вища шк., 2004. - 487 с.

Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2005. - 583 с.

Немов Р.С. Психология: Ученик для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3-х кн. — Кн. 1: Общие основи психологии. — 4-е изд.

М.: Владос, 2001. - 687 с.

Общая психология. Курс лекций / Сост. Е.И. Рогов. — М.: ВЛАДОС, 1995. — С. 81–86.

Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука,

В.А. Роменця. — Вид. 5-те, стереотип. — К.: Либідь, 2002. - 632 с.

Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии: В 2-х т. — М.: Педагогика, 1989. - 328 с.

ГЛОСАРІЙ

Абстрагування — уявне відволікання одних ознак і властивостей предметів від інших і від самих предметів, яким вони властиві.

Абулія — хворобливе ослаблення або втрата волі, повна байдужість, бездіяльність, відсутність спонукань, бажань.

Адаптація — зміна чуттєвості органів чуття під впливом дії подразника.

Аглютинація — об’єднання в створюваному образі властивостей і елементів образів інших предметів.

Агнозія — захворювання, що призводять до неможливості пізнання чогось.

Аксони — волокна тіла нервової клітини, які передають збудження іншим нервам.

Активна уява — процес довільного створення індивідом наочних образів, який спрямований на виконання творчого або логічного завдання. Він має відтворювальний і творчий характер.

Активність — міра енергійності, напору, із яким людина прагне впливати на довкілля, підкоряти його своєму впливові, перетворювати, долати окремі перешкоди.

Активність особистості — здатність людини до свідомої трудової

і соціальної діяльності, міра цілеспрямованого, планомірного перетворення нею навколишнього середовища й самої себе на основі засвоєння нею багатств матеріальної і духовної культури.

Акцентуації характеру — це надмірне посилення окремих рис характеру, при якому спостерігається відхилення психіки й поведінки, що межують із патологією.

Аналіз — це розумовий розподіл предметів і явищ на частини або властивості.

Аналітична теорія — теорія особистості К. Юнга, у якій надається велике значення внутріособистісним силам особистості і прагненню до самості (індивідуальності) за допомогою процесу індивідуації.