Фрустрація — емоційний стан людини, який викликається об’єктивно нездоланними перешкодами або труднощами на шляху досягнення бажаної мети.
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Завдання 1
Які з нижче перерахованих позитивних і негативних переживань можна віднести до стенічних і які до астенічних:
радість, страх, щастя, жах, сум, пустка, подив, журба, туга, страждання, розгубленість, збентеження, тривога, занепокоєння, зрада, кохання, образа, ненависть, розчарованість, роздратування, неприязнь, огида, дружба, допитливість, безпорадність, відкриття нового, інтерес, провина, насолода, захоплення.
Завдання 2
Визначте, про які базові емоції йдеться у наведених прикладах:
1. Негативне переживання, причинами виникнення якого є відчуття фізичної або психологічної неволі, що перешкоджає досягненню бажаної мети. Більшість причин, які викликають цю емоцію, підпадають під визначення фрустрації. Мімічно проявляється в опущених і зведених бровах, тягнутій шкірі лоба, яка потовщується на переніссі, у дорослих — глибокі вертикальні зморшки лоба, очі звужені й мають кутасту загострену форму, погляд спрямований на джерело роздратування, зуби стиснуті або оскалені, губи щільно стискаються, м’язи напружені. При цьому людина може переживати почуття несправедливості, зради, образи, ненависті, помсти, розчарованості, роздратування. Часто ця емоція взаємодіє з такими емоціями як відраза і презирство; мобілізує енергію, необхідну для самозахисту, і надає індивіду сил і хоробрості.
2. Негативне переживання, що виражається в усвідомленні невідповідності власних думок, вчинків і зовнішності не тільки очікуванням інших людей, а й власним уявленням про належну поведінку або зовнішній вигляд. Це усвідомлення власної неумілості, непридатності або неадекватності у певній ситуації чи при виконанні якогось завдання. Може супроводжуватися негативними переживаннями невдачі, приниження, безпорадності, неадекватності, збентеження, боязливості, стриманості, приниження, незграбності, засмучення, занепокоєння. При виникненні цієї емоції, у людини підвищується рівень самосвідомості й самоконтролю. Найбільш розповсюдженими об’єктами, які сприяють її виникненню є власна особистість, тіло, любов, робота, дружба, міжособистісні стосунки. Мімічно й пантомімічно проявляється в опущених або «бігаючих» очах, іноді очі можуть бути зовсім заплющеними, у прагненні стиснутися і зменшитися, спостерігається наявність рум’янцю на щоках людини (властиве лише людям, навіть сліпим і глухим).
3. Це переживання не можна назвати ні позитивним, ні негативним, оскільки в ньому відображаються характеристики таких базових емоцій як радість і смуток. Зовнішньою причиною цієї емоції може слугувати несподіваний дзвінок друга або його поява, певні природні явища (перший сніг) тощо. Проявляється у високо піднятих бровах, повздовжніх зморшках на лобі, широко розплющених і округлених очах. Коли виникає ця емоція, людина не знає, як правильно реагувати на подразник, оскільки його раптовість породжує почуття невизначеності, розгубленості, збентеження. Як правило, в ситуації виникнення цієї емоції відбувається комбінація з позитивними емоціями радості й інтересу, з негативними — з емоціями сорому і страху. Вона є швидкоплинною емоцією і виконує функцію підготовки до взаємодії з несподіваною ситуацією та її наслідками.
Завдання 3
Визначте, чим зумовлюються реакції людей та які емоційні стани проявляються в наведених прикладах:
1. Зустрічаючи близьку людину на вокзалі після тривалої розлуки, люди часто плачуть, замість того щоб проявляти радість.
2. На весіллі молодята, замість того щоб радіти, часто переживають роздратування.
3. Наштовхуючись на перепони в реалізації бажаної мети, людина може виявляти гнів, агресію, роздратованість.
4. Коли дитину ображають або знущаються над нею, вона часто сміється в обличчя образнику.
5. «Я відчинив двері. На порозі стояла дружина, яка зневажливо ображала мене, використовуючи нецензурну лайку, із силою вдарила мене по щоці і плюнула в обличчя. Коли почав стирати слину, вона побачила у мене в руці пістолет і кинулась навтьоки. У цей момент щось помутніло в моїй голові, я втратив розум. Як зняв запобіжник з пістолета, як почав стріляти — не пам’ятаю. Усе було як уві сні. Чув тільки постріли. Я нічого не розумів. Здавалося, що в мені лопнула якась пружина, і я став некерованим. Я був наче не сповна розуму…»
6. «Настала хвилина, якої він чекав і до якої готувався всім своїм єством. Мабуть, він міг би сказати, що народився на світ і жив задля цієї хвилини… У критичних ситуаціях, у яких Анісімову доводилося бувати декілька разів, у нього виникав незвичний психічний стан: найвища збудженість нервової системи несподівано породжувала кришталево ясну програму дій. Надзвичайна піднесеність духу, якийсь бурхливий тріумф почуттів і дивне відчуття, що автоматично, без роздумів прийняті рішення є безпомилковими. Наче ти не ти, а програма, що вкладена в літак. Наче хтось у тобі сидить і осторонь від усього земного наказує: «Роби так!» Це був момент осяяння, яскравий спалах у темряві, блискавична реакція звіра на смертельну небезпеку. Віднині Анісімов думав і приймав рішення в десять разів швидше, ніж був спроможний це робити: його мозок, нерви і м’язи вийшли за межі своїх можливостей».
Завдання 4
З художньої або професійної літератури відберіть приклади, які ілюструють вплив емоцій на пізнавальні психічні процеси, на поведінку, на організм вцілому; емоційні стани (настрій, пристрасть, афект, фрустрація, стрес).
Завдання 5
Розробити психологічні рекомендації для людини, яка знаходиться у стані стресу різних ступенів. Завдання виконати письмово.
Завдання 6
Складіть кросворд із 15 слів, використовуючи поняття теми «Емоції і почуття».
Завдання 7
Подайте у вигляді структурної схеми зміст емоцій та почуттів як психічних процесів.
Методика дослідження емоцій та почуттів
Обладнання: текст опитувальника, ручка, секундомір.
Інструкція: Вам потрібно прочитати судження і дати відповідь «так» чи «ні»:
1. Наприкінці робочого дня, як правило, на моєму обличчі помітно втому.
2. Буває так, що під час першого знайомства емоції заважають мені презентувати себе з позитивного боку (хвилююся, відчуваю скованість або, багато говорю, збуджуюся, поводжу себе неприродно).
3. У спілкуванні мені часто не вистачає емоційності, виразності.
4. Напевно, я здаюсь оточуючим занадто суворим.
5. Я взагалі проти того, щоб зображати ввічливість, коли тобі цього не хочеться.
6. Я зазвичай умію приховати від партнерів спалахи гніву.
7. Часто при спілкуванні з колегами я продовжую думати про свої справи.
8. Буває, що я намагаюся висловити партнеру емоційну підтримку (увагу, співчуття, співпереживання), але він цього не відчуває і не сприймає.
9. Часто в моїх очах чи виразі обличчя проглядається стурбованість.
10. У діловому спілкуванні я намагаюся приховувати свої симпатії до партнерів.
11. Усі мої переживання зазвичай написані на моєму обличчі.
12. Якщо я захоплююсь розмовою, то міміка мого обличчя стає надто виразною й експресивною.
13. Напевно, я дещо емоційно стриманий і скований.
14. Я дуже часто знаходжуся в стані нервового напруження.
15. Зазвичай я відчуваю дискомфорт, коли потрібно тиснути руку при діловому спілкуванні.
16. Інколи близькі люди зауважують мені: розслаб м’язи обличчя, не криви вуста, не наморщуй лоба і т. д.
17. Коли я розмовляю, занадто жестикулюю.
18. У новій ситуації мені завжди складно бути розслабленим, природнім.