ПЕРЕДМОВА
иш
0. ЯтттнЯтттн
1.
Розділ 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ
1. Визначення психології як науки, її основні принципи, завдання та значення.
2. Наукові та життєві психологічні знання.
3. Предмет психології як науки.
4. Цілісний підхід до вивчення людини у психології.
5. Зв’язок психології з іншими науками.
6. Основні галузі психології.
7. Методи психології.
1. Визначення психології як науки, її значення, основні принципи, завдання
Психологія (грец. psyche — душа, logos — наука) — наука, що вивчає факти, закономірності й механізми психіки. Наприклад:
— досліджуючи процес сприймання людиною оточуючих предметів, психологи встановили суттєвий факт: образ предметів зберігає відносну постійність незалежно від умов його сприймання — так, уночі за поганого освітлення, ми сприймаємо предмети такими ж, як і вдень;
— спеціальні дослідження засвідчують, що постійність сприймання не дається людині від народження; воно формується поступово за своїми законами (це одна із закономірностей психіки);
— у психічній діяльності беруть участь конкретні анатомо-фізіологічні утворення, що забезпечують той чи інший психічний процес; наприклад, процес сприймання забезпечується діяльністю аналізаторів (це один із механізмів функціонування психіки).
Іншими словами, психологію можна охарактеризувати як науку, яка вивчає процеси активного відображення людиною об’єктивної дійсності у формі відчуттів, сприймань, мислення, почуттів та інших явищ психіки.
Слово «психологія» у перекладі з древньогрецького означає «наука про душу». Існує легенда, за якою грецький бог Ерот покохав земну дівчину Психею, що було заборонено небожителям. Тому мати Ерота Афродіта змусила дівчину пройти складні випробування. У процесі їх подолання дівчина вразила богів Олімпу своєю наполегливістю, тому останні звернулись до Зевса з проханням допомогти. Верховний бог дав згоду, і Психея була переведена у ранг богині, що дозволило їй укласти у шлюб із Еротом. Психея, набувши безсмертя, стала символом душі.
Будь-які дослідження, що здійснюються психологією, базуються на таких керівних положеннях — принципах:
а) принцип детермінізму — психіка визначається способом життя і змінюється зі зміною зовнішніх умов;
б) принцип єдності свідомості й діяльності — свідомість і діяльність перебувають у нерозривній єдності; свідомість утворює внутрішній план діяльності людини;