а) сенсибілізація;
б) адаптація;
в) контраст;
г) монотонність.
6. Змінювання чутливості для пристосування до зовнішніх умов називається:
а) сенсибілізація;
б) адаптація;
в) синестезія;
г) акомодація.
7. Підставою виокремлення зорових, слухових, нюхових та інших видів відчуттів є:
а) місце розташування рецепторів;
б) наявність чи відсутність безпосередніх контактів з подразником;
в) модальність подразника;
г) час виникнення в процесі еволюції.
8. Відчуття, що виникають внаслідок впливів зовнішніх стимулів на рецептори, які містяться на поверхні тіла, називаються:
а) екстероцептивними;
б) інтероцептивними;
в) пропріоцептивними;
г) інтерактивними.
9. До екстероцептивних належать відчуття:
а) органічні;
б) зорові;
в) статичні;
г) вібраційні.
10. До основних властивостей відчуттів не відноситься:
а) якість;
б) інтенсивність;
в) тривалість;
г) обсяг.
Теми рефератів
1. Значення відчуттів в житті людини.
2. Багатоманітність відчуттів та їх походження.
3. Кількісні характеристики відчуттів.
4. Психофізіологічні механізми формування відчуттів.
5. Взаємодія відчуттів.
6. Психологічні особливості зорових відчуттів.
7. Специфіка слухових відчуттів.
8. Мінливість чутливості аналізаторів, її причини.
9. Адаптація і сенсибілізація органів відчуття.
10. Специфіка нюхових, смакових й дотикових відчуттів.
Список використаної літератури
1. Большая психологическая знциклопедия. — М.: Зксмо, 2007. - 544 с.
2. Збірник завдань із загальної психології / За ред. проф.
В.С. Мерліна. — К.: Вища школа, 1977. - 231 с.
3. Казаков В.Г., Кондратьева Л.Л. Психология: Учебн. для индустр. — пед. техникумов. — М.: Высш. шк., 1989. - 383 с.
4. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. — 3-є вид., випр.
— К.: Вищ. шк., 2004. - 487 с.
5. Немов Р.С. Психология: Ученик для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3-х кн. — Кн. 1: Общие основи психологии. — 4-е изд. — М.: Владос, 2001. - 688 с.
6. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології / За ред. Т.І. Пашукової. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. - 204 с.
7. Платонов К.К. Занимательная психология. — М.: Молодая гвардия, 1964. - 384 с.
8. Психологія: конспект лекцій для студентів: Метод. посіб. / Мартинюк І.А., Полозенко О.В., Стахневич В.І. та ін. — К.: НАУ,
2006. - 80 с.
9. Шостак В.І. Природа наших відчуттів. — К.: Рад. шк., 1989. - 118 с.
10. Штейнмец А.З. Пособие для самостоятельной работы по общей психологии: Учеб. пособие. — Смоленск: СГПИ им. К. Маркса, 1986. - 80 с.
Список рекомендованої літератури
1. Большая психологическая знциклопедия. — М.: Зксмо, 2007. - 544 с.
2. Загальна психологія: Навч. посібник / О. Скрипченко, Л. Долинська, З. Огороднійчук та ін. — К.: Просвіта, 2005. - 464 с.
3. Загальна психологія: Підручник для студентів вищ. навч. закладів / С.Д. Максименко, В.О. Зайчук, В.В. Клименко,
В.О. Соловієнко. За заг. ред. С.Д. Максименка. — К.: Форум, 2000. - 543 с.
4. Казаков В.Г., Кондратьева Л.Л. Психология: Учебн. для индустр. — пед. техникумов. — М.: Высшая шк., 1989. - 383 с.
5. Кондаков И.М. Психология. Иллюстрированный словарь / И.М. Кондаков. — 2-е изд., доп. и перераб. — СПб.: ПРАЙМ- ЕВРОЗНАК, 2007. - 783 с.
6. Короткий психологічний словник / За ред. проф. В.І. Войтко. — К.: Вища школа, 1976. - 191 с.
7. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. — 3-є вид., випр.
— К.: Вища шк., 2004. - 487 с.
8. Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2005. - 583 с.
9. Маркосян А.А. Физиология. — М.: Медицина, 1975. - 351 с.
10. Немов Р.С. Психология: Ученик для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3-х кн. — Кн. 1: Общие основи психологии. — М.: Владос, 2001. - 688 с.
11. Общая психология. Курс лекций / Сост. Е.И. Рогов. — М.: ВЛАДОС, 1995. — С. 81–86.
12. Общая психология: Учеб. для студ. пед. ин-тов /
А.В. Петровский, А.В. Брушлинский, В.П. Зинченко и др.; Под ред. А.В. Петровского. — М.: Просвещение, 1986. - 464 с.
13. Психологія: конспект лекцій для студентів: Метод. посіб. / Мартинюк І.А., Полозенко О.В., Стахневич В.І. та ін. — К.: НАУ,
2006. - 80 с.
14. Психологія: Навч. посіб. / О.В. Винославська, О.А. Брусенко. — К.: ІНКОС, 2005. - 352 с.
15. Психологія / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук. — К.: Либідь, 2003. - 560 с.
16. Современный психологический словарь / Под ред. Б.Г. Мещерякова, В.П. Зинченко. — СПб.: ПРАЙМ-ЕВРО-ЗНАК,
2007. - 490 с.
17. Столяренко Л.Д., Самыгин С.И. 100 экзаменационных ответов по психологии. — Ростов н/Д: Изд. центр «МарТ», 2001. - 256 с.
18. Шостак В.І. Природа наших відчуттів. — К.: Рад. шк., 1989. - 118 с.
4.2 СПРИЙМАННЯ
1. Поняття про сприймання, фізіологічні основи сприймання.
2. Види сприймань.
3. Властивості сприймань.
4. Індивідуальні відмінності у сприйманні людей.
5. Розвиток сприймання.
1. Поняття про сприймання, фізіологічні основи сприймання
Сприймання (лат. perception — сприймання) — це пізнавальний психічний процес, який виявляється у цілісному відображенні предметів, ситуацій і явищ, що виникають при безпосередньому впливові подразників на рецепторні поверхні органів відчуттів.
Варто наголосити, що відчуття і сприймання як психічні процеси хоч і взаємопов’язані, але мають суттєві відмінності. Зокрема, сутність відчуттів полягає у відображенні лише окремих властивостей предметів і явищ навколишнього світу. Сприймання ж включає в себе відчуття і ґрунтується на них. Процес сприймання пов’язаний із попереднім досвідом; осмисленням того, що сприймається; уважністю; спостережливістю. Отже, при цьому задіяні такі психічні процеси як пам’ять, мислення, увага.
На відміну від відчуттів у процесі сприймання формується цілісний образ предмета, явища, ситуації тощо. Суб’єктивний образ є носієм певної інформації та є підґрунтям для побудови практичних дій, виконуючи таким чином функцію орієнтації людини в навколишньому світі та регуляції її поведінки.
Відображення цілісних образів предметів, об’єктів і явищ виходить за межі ізольованих відчуттів, оскільки відбувається об’єднання окремих відчуттів у складні системи. Отже, суб’єктивний образ являє собою систему окремих відчуттів, які є «будівельним» матеріалом для нього. Відтак, головна особливість полягає у тому, що сприймання — це цілісне відображення предмета у сукупності всіх його якостей та властивостей, тобто предметність усвідомлення всього, що впливає на людину. Наприклад, образ тістечка включає в себе зорові, нюхові, дотикові та смакові відчуття. Однак образ не створюється як їхня сума — в образі відчуття упорядковані та поєднані у цілісну конструкцію — образну картинку.
Для позначення сприймання науковці часто вживають термін «перцептивна діяльність суб’єкта». Це зумовлено тим, що в процесі сприймання задіяні рухові компоненти (обмацування предметів, рух очей, вимовляння окремих звуків тощо), тобто, виконуються дії, спрямовані на більш глибоке, повніше, детальніше пізнання предметів і явищ.