МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Завдання 1
Доповніть схему:
Завдання 2
Створіть продовження розповіді: «Сутеніло. Йшов дрібний нудотний дощ. На трамвайній зупинці під однією парасолькою стояли дві дівчини. Вони про щось тихо розмовляли. Раптом…».
Охарактеризуйте особливості творчої уяви за такими показниками: закінченість розповіді, яскравість та оригінальність образів, незвичність повороту сюжету, несподіваність кінцівки.
Завдання 3
Підберіть по три приклади на кожен із прийомів уяви.
Завдання 4
Укажіть, які прийоми створення образів були використані в наступних випадках:
1. Русалка.
2. Змій-Горинич.
3. Людина-амфібія.
4. Гул лівер.
5. Колобок.
6. Килим-літак.
7. Дон Жуан.
8. Буратіно.
9. Чарівна лампа Аладіна.
10. Шапка-невидимка.
11. Баба Яга.
12. Російська береза.
13. Дружній шарж.
14. Плюш кін.
15. Скатерка-самобранка.
16. Повітряна куля.
17. Дядя Стьопа.
18. Чарівна паличка.
19. Соловей — розбійник.
20. Скульптура «Робітник і колгоспниця».
21. Карикатура на буржуя.
22. Епіграма на графа Воронова.
23. Портрет О.С. Пушкіна.
24. Підводний човен.
25. Печорін.
26. Радар, локатор.
Завдання 5
Напишіть розповідь про Вашу групу. Кількість слів у розповіді може бути будь-яким, але слова повинні починатися з букв НГОКНГОКНГОК.
Завдання 6
Проаналізуйте наведені визначення уяви. Яке з них, на ваш погляд, найбільше повно відображає його сутність? Узагальніть ці визначення й сформулюйте комплексне поняття уяви.
1. Ільєнков Е.В. характеризував уяву як «постійне індивідуальне відхилення від уже знайденої й узаконеної форми».
2. Сутність уяви зв’язується з переробкою у внутрішньому плані свідомості реальних зв’язків, відносин, властивостей об’єктів і явищ дійсності, з відшуковуванням у них нової структури або змісту, схованих зв’язків і сторін.
3. Виготський Л.С., даючи характеристику уяві, писав, що «уява не повторює в тих самих сполученнях й у тих самих формах окремі враження, накопичені колись, а будує якісь нові ряди з раніше накопичених вражень. Інакше кажучи, привнесення нового в плин наших вражень і зміна цих вражень так, що в результаті виникає деякий новий, раніше не існуючий образ, становить, як відомо, саму основу тієї діяльності, що ми називаємо уявою».
4. Рубінштейн С.Л. пов’язував уяву з нашою здатністю й необхідністю творити нове: уяву він описував як «перетворення даного, здійснюване в образній формі»: «Визначення уяви можна уточнити як створення нового образу з матеріалів, що збереглися у вигляді уявлень від минулих сприймань, як створення нового у формі ідеального».
5. Уява описується як активна діяльність продуктивно- творчого, конструктивного характеру.
6. На думку К.С. Станіславського: «Уяву створює те, що є, що буває, що ми знаємо, а фантазія — те, чого в дійсності ми не знаємо, чого ніколи не було й не буде».
Завдання 7
Брушлинський А.В. заперечує специфіку уяви як особливої форми відбиття й пропонує зводити її до мислення. Йому належить формулювання парадоксу співвідношення мислення й уяви: «Якщо уява полягає в «створенні нових думок», то чим тоді повинне займатися мислення?…Якщо ж уява створює «нові чуттєві образи», то неминучий висновок, що у відчуттях, сприйняттях і уявленнях, як і у мисленні, людині не відкривається нічого нового, що, мабуть, абсурдно». Запропонуйте свій варіант розв’язання парадоксу А.В. Брушлинського.
Методики дослідження уяви
Тест П. Торренса. Короткий тест «Заверши малюнок»
Тест може бути використаний для дослідження творчої обдарованості як дітей, починаючи з дошкільного віку (5–6 років), так і молоді.
Після попередньої інструкції потрібно роздати аркуші із завданням, прочитати інструкцію, але не давати приклади можливих відповідей.
Відповіді на завдання цих тестів випробовувані повинні дати у вигляді малюнків і підписів до них. Якщо діти не вміють писати або пишуть дуже повільно, експериментатор або його асистенти мають допомогти їм підписати малюнки. При цьому необхідно дотримуватися задуму дитини.
Через 10 хв припиняють виконувати завдання.
Інструкція: на цих двох сторінках намальовані незакінчені фігури. Якщо Ви домалюєте до них додаткові лінії, отримаєте цікаві предмети або сюжетні картинки. Спробуйте вигадати таку картинку або історію, яку ніхто інший не зможе вигадати. Доберіть цікаву назву для кожної картинки і підпишіть її.
Обробка результатів
Запорукою високої надійності тесту є уважне вивчення покажчика оцінювання тестових показників і використання наведених стандартів як основи для суджень.
Процедури вимірювання творчих здібностей
1. Спочатку необхідно з’ясувати, чи варто зараховувати відповідь, тобто чи релевантна вона завданню. Ті відповіді, що не відповідають завданням, не враховують. Не релевантними вважають відповіді, у яких не виконана основна умова завдання — використовувати вихідний елемент. Це ті відповіді, у яких малюнок випробовуваного ніяк не пов’язаний з незавершеними фігурами.
2. Оригінальність. Кожну релевантну ідею (тобто малюнок, який містить вихідний елемент) слід зарахувати до однієї з категорій відповідей. Використовуючи списки, визначте номери категорій відповідей і бали за їхню оригінальність, запишіть їх у відповідні комірки.
Якщо оригінальність відповідей оцінюється 0 або 1 балом, категорію відповідей можна визначити за списком № 1. До цього списку увійшли найменш оригінальні відповіді для кожної з фігур тесту. Для оригінальніших відповідей (з оригінальністю 2 бали) складено список № 2. У цьому списку подані категорії, спільні для всіх фігур тесту.
Преміальні бали за оригінальність відповіді. Завжди існує проблема оцінювання оригінальності відповідей, у яких випробовуваний поєднує кілька вихідних фігур у єдиний малюнок. П. Торренс вважає це ознакою високого рівня творчих здібностей, оскільки такі відповіді трапляються досить рідко. Вони свідчать про нестандартність мислення і відхилення від загальноприйнятого. Інструкція до тесту і роздільність вихідних фігур не свідчать про можливість такого рішення, але й не унеможливлюють його. П. Торренс вважає за необхідне давати додаткові бали за оригінальність: об’єднання в блоки вихідних фігур:
— за об’єднання двох малюнків — 2 бали,
— за об’єднання трьох-п’яти малюнків — 5 балів,
— за об’єднання шести-десяти малюнків — 10 балів.
Ці преміальні бали додають до загальної суми балів за оригінальність для всього завдання.
Сумарний бал за оригінальність визначається додаванням усіх балів колонки.
3. Розробленість. Потім визначають бали за розробленість кожної відповіді, їх фіксують у комірці, відведеній для цих показників виконання завдання в аркуші оцінювання. Показники категорій оригінальності й розробленості відповідей записують до бланка на рядку, що відповідає номеру малюнка. Там само фіксують відсутність відповідей.
Під час оцінювання розробленості відповідей бали дають за кожну значущу деталь (ідею), що доповнює вихідну стимульну фігуру як у межах її контуру, так і поза її межами. При цьому, однак, основна, найпростіша, відповідь має бути значущою, інакше її довершеність не оцінюють. Загальний показник розробленості визначають додаванням усіх балів у цьому стовпчику.