Визначте, за яких із вказаних нижче умов інформація
запам’ятовується добре, а за яких — погано.
1. Навчальний матеріал є структурованим.
2. Інформація є цікавою для вас.
3. Ви поспішаєте.
4. Відводите на навчання одну годину щодня.
5. Обмежені у часі.
6. Звучить голосно ритмічна музика.
7. Конспектуєте, малюєте схеми, піктограми, порівнюєте з тим, що знали раніше.
8. Ви розгнівані або засмучені.
9. Ви стомлені.
10. У вас гарний настрій.
11. Не розумієте сутності інформації, яку необхідно засвоїти.
12. Коли є певна мета.
13. Вас відволікають.
14. У похилому віці.
15. Ви знаходитеся у стані стресу або депресії.
16. В юнацькому віці.
17. Коли за короткий проміжок часу необхідно засвоїти велику кількість одноманітної інформації.
18. Ваші думки зосереджені на іншому.
19. Вивчаєте точні науки чергуючи з гуманітарними.
20. Звучить тихо мажорна інструментальна музика.
21. Коли їсте.
22. Ви хворієте.
23. Коли дитина засвоює інформацію, граючись.
24. Ви захоплені інформацією.
25. У приміщенні дуже холодно.
Завдання 10
Визначте, яким чином відображено у наведених нижче висловлюваннях закономірності запам’ятовування. Відповідь обґрунтуйте.
1. Пам’ять — комора розуму, але в цій коморі багато перегородок, і тому потрібно швидше все вкладати, куди потрібно (О. Суворов).
2. Музика є володаркою наших почуттів і настроїв (В. Бехтерєв).
3. Процес навчання повинен бути коротким, приємним і ґрунтовним (Я. Коменський).
4. Ми не тільки краще бачимо і чуємо те, що розуміємо, але зазвичай
і пригадуємо краще те, що розуміємо (А. Крилов).
Методики дослідження пам’яті
Мета дослідження: визначення обсягу короткочасного запам’ятовування за методикою Джекобсона.
Матеріали та обладнання: бланк з чотирма наборами рядів чисел, аркуш для записів, ручка і секундомір.
Процедура дослідження
Дослід можна проводити з одним досліджуваним або з групою з 6–8 осіб. Він включає чотири аналогічні серії. У кожній з них експериментатор зачитує досліджуваному один з наведених наборів цифрових рядів.
Елементи рядів пред’являються з інтервалом 1 с. Після прочитування кожного ряду через 2–3 с за командою «Пишіть!» досліджувані на аркуші паперу відтворюють елементи ряду з тією послідовністю, з якою вони пред’являлись експериментатором. У кожній серії, незалежно від результату, зачитуються всі сім рядів. Інструкція для всіх серій експерименту однакова. Інтервал між серіями становить 6–7 хв.
Інструкція досліджуваному: «Я назву Вам кілька цифр. Слухайте уважно і намагайтеся запам’ятати їх якнайбільше. Після закінчення диктування за моєю командою «Пишіть!» запишіть те, що запам’ятали, з тією послідовністю, з якою вони пред’являлися. Увага! Починаємо!»
Обробка результатів
У процесі обробки результатів дослідження треба встановити:
— ряди, відтворені повністю і з тією послідовністю, з якою вони показувалися дослідником. Для зручності їх позначають знаком (+);
— найбільшу довжину ряду, який досліджуваний в усіх серіях відтворив правильно;
— кількість правильно відтворених рядів, більших за той, який відтворено досліджуваним в усіх серіях;
— коефіцієнт обсягу пам’яті, який знаходять за формулою
де Пк — обсяг короткочасної пам’яті;
А — найбільша довжина ряду, правильно відтвореного досліджуваним в усіх серіях;
С — кількість правильно відтворених рядів, більших за А; n — число серій досліду (в даному дослідженні — 4).
Аналіз результатів
Для аналізу результатів користуються такими показниками рівнів обсягу короткочасного запам’ятовування:
Шкала оцінки короткочасного запам’ятовування
Аналізуючи результати дослідження, потрібно звернути увагу на крайні варіанти отриманих рівнів запам’ятовування. Запам’ятовування, яке дорівнює 10, як правило, є наслідком використання досліджуваним логічних засобів або спеціальних прийомів мнемотехніки. В окремих випадках таке запам’ятовування є феноменальним.
Якщо отримано дуже низький рівень запам’ятовування, то вивчення особливостей пам’яті досліджуваного потрібно повторити через кілька днів. У здорової людини показник пам’яті 3–4 зумовлюється неприйняттям інструкції.
Низький і середній рівні короткочасного запам’ятовування може бути піднято завдяки систематичним тренуванням пам’яті за спеціальними програмами мнемотехніки.
Мета дослідження: визначення впливу системи допоміжних засобів на запам’ятовування конкретних понять.
Матеріали та обладнання: набори слів тесту для запам’ятовування, протокол дослідження, папір, ручка, секундомір.
Процедура дослідження
Дослідження складається з двох серій і проводиться з одним досліджуваним.
Серія № 1
Завдання першої серії: визначення обсягу пам’яті досліджуваного при запам’ятовуванні словесного матеріалу без попередньо заданої системи зв’язків.
У досліді використовується класичний метод утримування членів ряду. Експериментальний матеріал включає 20 не пов’язаних між собою простих слів, які складаються з 4–6 букв. Перед досліджуваним ставиться завдання запам’ятати запропоновані слова і за командою відтворити їх на папері для записів. Експериментатор має читати слова чітко і швидко з паузами 2 с. Через 10 с після закінчення читання слів досліджуваному пропонується відтворити вголос або записати на папері запам’ятовані слова будь-якою послідовністю. Експериментатор відмічає в протоколі правильно відтворені слова. Допущені помилки відтворенні слів фіксуються в примітці. Протокол дослідження має такий вигляд:
Інструкція досліджуваному: «Я буду читати Вам ряди слів, слухайте уважно і спробуйте запам’ятати їх. Коли я закінчу читати слова і скажу: «Говоріть!», назвіть ті слова, які Ви запам’ятали в тій послідовності, в якій вони Вам пригадуються. Увага! Починаємо!»
Слова для запам’ятовування в першій серії:
1. Риба 6. Зуби 11. Білка 16. Земля
2. Гиря 7. Вогонь 12. Пісок 17. Вовк
3. Хліб 8. Цегла 13. Влада 18. Завод
4. Нога 9. Бант 14. Вікно 19. Лілія
5. Сіно 10. Стіна 15. Ручка 20. Пиріг
Після закінчення серії досліджуваний робить словесний звіт про те, яким способом він намагався запам’ятати слово. Цей звіт та спостереження експериментатора записують у протокол.
Серія № 2
Завдання першої серії: визначення обсягу пам’яті досліджуваного під час запам’ятовування словесного матеріалу із заздалегідь заданою системою смислових зв’язків. У досліді використовують метод утримування пар слів. Так, як і в першій серії, слова складаються з 4–6 букв. Досліджуваному дається завдання прослухати пари слів і запам’ятати друге слово кожної пари. Інтервал зачитування експериментатором пар слів — 2 с. Після закінчення читання наведених далі пар слів для запам’ятовування експериментатор через 10 с знову зачитує перше слово кожної пари, а досліджуваному пропонує пригадати друге слово цих пар. У протоколі другої серії відмічають правильно виділені слова, причому помилкові фіксують у примітці.