Учасники повинні розділитись на пари. Бажано, щоб усі сиділи один навпроти одного. На рахунок «три» кожен учасник викидає на пальцях одну із трьох фігур: камінь — кулак, ножиці — два пальці, папір — відкрита долоня. Причому діє правило: ножиці ріжуть папір, камінь тупить ножиці, папір може огорнути собою камінь. Відповідно, гравець, який викинув на пальцях таку фігуру, яка «переможе» противника (наприклад, камінь переможе ножиці), залишається, а той, хто програв, виходить з гри. Далі — наступний тур гри — пари утворюються з переможців.
11. Лічба фігур
Ведіть одночасно лічбу різних фігур, наприклад (перша стрічка): круг білий — один, круг чорний — один, круг білий — два, круг білий — три, круг чорний — два, круг білий — чотири, і так далі.
Тестові завдання для перевірки знань
1. Про яку властивість уваги іде мова у наведеній ситуації: коли він читає книгу чи слухає, що йому говорять, то ніщо його не може відволікти: ні поява когось у кімнаті, ні розмова сусідів, ні звук радіо. Уся його увага на тому, що він робить у даний момент:
а) розподіл;
б) переключення;
в) концентрація;
г) об’єм.
2. Про який вид уваги ідеться у наступній ситуації? Дівчинка-підліток, яка читає перед сном мелодраму, забуває про час, «ковтаючи» сторінку за сторінкою:
а) вимушена увага;
б) емоційна увага;
в) звична увага;
г) післядовільна увага.
3. Про яку властивість уваги іде мова у наведеній далі ситуації? З яким би захопленням він не розповідав, однак жодна деталь поведінки учнів у класі не вислизне від його уваги. Він бачить і чує усе, що відбувається довкола:
а) розподіл;
б) переключення;
в) концентрація;
г) об’єм.
4. Про яку властивість уваги іде мова у наведеній ситуації? Одного разу ми йшли у повній темноті дорогою, і раптом спалахнуло й відразу згасло світло від електричного ліхтарика. Ми встигли ледь помітити фігуру чоловіка, а М.В. за цю мить розгледів і чоловіка, і автомат у його руках, і собаку, яка стояла поряд:
а) розподіл;
б) переключення;
в) концентрація;
г) об’єм.
5. Про який вид уваги йдеться у наступній ситуації: лікар навіть у перехожих на вулиці помічає ознаки поширених захворювань:
а) вимушена увага;
б) емоційна увага;
в) звична увага;
г) післядовільна увага.
6. Переважання зовнішньо опосередкованої уваги, тобто уваги, викликаної факторами зовнішнього середовища, спостерігається на етапі:
а) дошкільного розвитку дитини;
б) молодшого шкільного віку;
в) підліткового віку;
г) ранньої юності.
7. Причинами виникнення мимовільної уваги є:
а) характер зовнішнього подразника;
б) сила, інтенсивність подразника, контраст між подразниками, тривалість дії подразника, його величина і форма, новизна та незвичність подразника;
в) відповідність зовнішніх подразників внутрішньому стану людини;
г) спрямованість особистості;
д) характер зовнішнього подразника та його відповідність внутрішньому стану людини, спрямованості особистості.
8. Властивість уваги, яка проявляється у можливості одночасного виконання людиною двох або іноді навіть трьох видів діяльності, називається:
а) стійкістю;
б) переключенням;
в) розподілом;
г) об’ємом.
9. Увага, яка спочатку викликалась докладанням вольових зусиль, метою, але надалі підтримувалась інтересом до об’єкта, носить назву:
а) довільна;
б) післядовільна;
в) мимовільна;
г) внутрішня.
10. Стійкий осередок оптимального збудження у корі великих півкуль головного мозку, що є фізіологічною основою уваги, домінантою назвав:
а) І.М. Сєченов;
б) І.П. Павлов;
в) О.О. Ухтомський;
г) В.М. Бехтерєв
11. Уміння одночасно виконувати кілька дій чи спостерігати за кількома процесами, об’єктами, характеризує:
а) розподіл уваги;
б) концентрацію уваги;
в) переключення уваги;
г) стійкість уваги.
12. Свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах і
явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності характеризує:
а) мимовільну увагу;
б) довільну увагу;
в) післядовільну увагу;
г) зовнішню увагу.
13. Довільна зміна людиною спрямованості її діяльності, коли вона свідомо переходить від одного завдання до іншого, сама спрямовує увагу на нові об’єкти відповідно до змінених умов її роботи, характеризує:
а) переключення уваги;
б) концентрацію уваги;
в) обсяг уваги;
г) розподіл уваги.
14. Вид уваги, який виникає у процесі діяльності й супроводжується безпосереднім інтересом до змісту завдання, називають:
а) мимовільна увага;
б) довільна увага;
в) внутрішня увага;
г) післядовільна увага.
15. Психічний процес, що полягає у зосередженості свідомості на певному об’єкті чи явищі, називається:
а) сприйманням;
б) увагою;
в) відчуттями;
г) мисленням.
16. Увага, яка спрямовується на аналіз діяльності мислення, має назву:
а) рухова;
б) моторна;
в) сенсорна;
г) інтелектуальна.
17. Про який вид уваги ідеться в такій ситуації: пасажири пізньої електрички, які спали, здригаються від гуркоту швидкісного потягу, що проїжджає сусідньою колією, і після того, як він пройшов, деякий час зберігають бадьорість:
а) вимушена увага;
б) емоційна увага;
в) звична увага;
г) післядовільна увага?
18. Властивість уваги, що полягає у здатності певний час зосереджуватись на одному й тому самому об’єкті, називається:
а) стійкістю;
б) розподілом;
в) переключенням;
г) обсягом.
19. Як співвідносяться терміни «мимовільна увага» і «пасивна увага»:
а) це синоніми;
б) вони позначають різні види уваги;
в) пасивна увага є різновидом мимовільної уваги;
г) мимовільна увага є різновидом пасивної уваги.
20. Причиною виникнення довільної уваги до певного об’єкта є:
а) відсутність мети діяльності;
б) наявність мети діяльності;
в) новизна подразника;
г) емоційна значущість об’єкта.
21. Про можливість суб’єкта спрямовувати й зосереджувати увагу на кількох не пов’язаних між собою об’єктів свідчить така властивість уваги, як:
а) концентрація;
б) розподіл;
в) стійкість;
г) вибірковість.
22. Тривалість зосередження уваги на певному об’єкті визначається такою її властивістю, як:
а) обсяг;
б) вибірковість;
в) стійкість;
г) розподіл.
23. Привертанню уваги сприяють:
а) лише інтенсивність подразників;
б) лише відношення подразників до потреб, інтересів;
в) лише контрастність подразників;
г) відношення до потреб, інтересів, інтенсивність та контрастність подразників.
24. Зміна оптимального темпу подання звукових стимулів може впливати на обсяг слухової уваги таким чином: