— Не турбуйся, — пообіцяв Дієр. — За три тижні ми закінчимо картину, тож і плануй на той час.
Далі Кроссові треба було пересвідчитись, що Атена погодиться приїхати на прикінцеві врочистості і попередній перегляд фільму. «Я цього справді потребую задля готелю й нагоди побачити тебе», — переконував він її. Атена не заперечувала. Тож потім Кросс мав подбати тільки про те, щоб на врочистості приїхали Данте й Лоузі. Він запросив Данте приїхати до Лас-Вегаса для розмови про студію «Лоддстоун» і про задум Лоузі зняти картину на основі його пригод під час роботи в поліції. Тепер уже кожен знав, що Лоузі й Данте близькі приятелі.
— Я хочу, щоб ти розповів про мене Джімові Лоузі, — казав Кросс. — Я хочу бути співпродюсером його фільму й ладен інвестувати половину бюджету.
— Бачу, ти справді захопився кінобізнесом, — здивувався Данте. — А чому?
— Великі гроші, — відповів Кросс. — І дівки.
— Ти вже й так маєш великі гроші і дівок! — зареготався Данте.
— Класних. Великі гроші і класних дівок.
— А чого це ти мене не запросив на ті врочистості? — запитав Данте. — І чому я ще ніколи не мав вілли?
— Ти замов Лоузі прихильне слово про мене і матимеш те і те. Крім того, якщо шукатимеш собі пари, я можу звести тебе з Тіфані. Її шоу ти бачив.
Для Данте Тіфані була найвищим уособленням сексуального пожадання, — які випнуті її груди, яке гладеньке довгасте личко, які пухкі губи, широкі вуста, яка вона гінка і висока, які виточені, бездоганні ноги! Лише тепер Данте по-справжньому зацікавила розмова.
— Тільки дивись, не збреши, — аж затрусився він. — Та вона вдвічі за мене вища. Ти уявляєш? Що ж, я згоден.
Як можна здогадатись, Кросс покладався на те, що заборона насильства у Вегасі з боку всіх «родин» зробить Данте довірливим. Прощаючись, Кросс немов мимохідь додав:
— Навіть Атена приїде. А вона — головна причина, чому я хочу зостатися в кінобізнесі.
Боббі Бенц, Мело Стюарт і Клавдія полетіли до Лас-Веґаса студійним літаком. Атена і решта акторів приїхали зі знімального майданчика у своїх особистих житлових автопричепах, так само як і Діта Томмі. Сенатор Вейввен мав репрезентувати штат Неваду, крім нього — ще й губернатор цього штату, що його дібрав на ту посаду сам Вейввен.
Данте й Лоузі мали дістатися два номери в одній з вілл, решту з шести номерів зайняли Лія Вацці та його люди. Сенатор Вейввен, губернатор та їхній почет мали зайняти іншу віллу. Кросс улаштував для них приватний обід із добірними дівчатками з вар'єте. Кросс сподівався, що присутність сенатора й губернатора допоможе запобігти будь-яким можливим розслідуванням того, що станеться. Вони вживуть увесь свій політичний вплив, аби притлумити розголос і не довести справу до суду.
Кросс ламав усі правила. Атена дістала віллу, правда, Клавдія, Діта Томмі і Моллі Флендерс теж мали апартаменти в цій віллі. Ще в двох номерах оселилося четверо людей із загону Дії Вацці,— вони мали охороняти Атену.
Четверту віллу віддали Бенцові, Скіппі Дієру та їхньому почту. Решту вілл, а їх було ще три, зайняли два десятки людей Дії Вацці, вони заступили звичайних охоронців. Проте жоден солдат Дії Вацці не був залучений до самої операції, вони не знали, що саме планує Кросс. Лія і Кросс мали бути єдині виконавці.
Кросс закрив на два дні належне до вілл казино «Перлина». Більшість голлівудських акторів і продюсерів, хоч який вони мали успіх, не могли дозволити собі грати із звичайними для казино ставками. А супербагатіїв, що вже забронювали собі вілли, повідомили, що вілли потребують ремонту та онови і не зможуть дати їм притулок.
Плануючи, Кросс та Дія Вацці вирішили, що Кросс уб'є Данте, а Лія вб'є Лоузі. Якщо дон визнає, що вони винні, і з'ясує, що Данте вбитий руками Вацці, він може винищити всю його родину. А якщо дон виявить правду, він не поширить своєї помсти й на Клавдію: адже в її жилах, зрештою, кров Клерікуціо.
Лія, крім того, що його живило чуття вендети, спрямоване на Лоузі, ненавидів усіх державних службовців, — чого ж тоді не поєднати трохи особистої втіхи з таким небезпечним бізнесом?
Найтяжча проблема полягала в тому, як ізолювати обох ворогів, а потім заховати їхні тіла. Адже всі американські «родини» взяли собі за правило, що в Лас-Вегасі не виконуватимуть жодних вироків, щоб посприяти прихильному ставленню громадськості до азартних ігор. Дон усіляко підгримував це правило. Кросс гадав, що Лоузі й Данте не сподіватимуться пастки. Вони не знають, що Лія знайшов тіло Шаркі, а отже, й довідався про їхні наміри. Ще один клопіт був пов'язаний із намаганнями запобігти ударові Данте по Кроссу, і Лія послав шпигуна в табір Данте.