Образитись Клавдія не образилась, але її обуренню не було меж.
— На біса мені бути гарненькою? Який мені з того пожиток? — усміхаючись, мовила вона.— Для вашого сина я й так досить гарненька.
— Ради всього святого!— вигукнув хірург.— Але після мого втручання ви станете для мого сина занадто гарненькою. Ви мила й розумна дівчина, та зовнішність — це влада. Чи вам справді хочеться решту життя підпирати стіни, коли чоловіки увиваються біля зовні привабливих жінок, які не мають і десятої частки вашого розуму? А вам доводиться стовбичити, мов манекен, бо у вас загрубий ніс, а підборіддя — як хустка на морді мафіозі.— Кажучи це, він погладив її по щоці й додав лагідно:— Тут не дуже багато роботи. У вас гарні очі й гарні губи. А ваша фіґура влаштувала б і кінозірку.
Клавдія відхилилась. Вона знала, що схожа на батька, і згадка про хустку мафіозі зачепила болючий нерв.
— Мені байдуже,— сказала вона,— я не зможу сплатити ваш гонорар.
— Крім того,— правив своєї хірург,— я знаю світ кіно. Мені доводилось продовжувати кар'єри зіркам як чоловічої, так і жіночої статі. І коли настане ваш час зняти фільм на якійсь студії, ваша зовнішність відіграє велику роль. І доля може обійтися з вами несправедливо. Що ви талановита, я знаю. Але такий світ кіно. Погодьтесь на мою пропозицію як на крок до професійної кар'єри, а не намагання стати гарнішою для чоловічого ока. Хоча, звичайно, і таке не можна відкидати.— Хірург бачив, що Клавдія все ще вагається.— Я прооперую без гонорару,— запропонував він.— Зроблю заради вас і мого сина. Дарма що боюся, що коли ви станете такою гарненькою, як я задумав, він утратить подружку.
Що вона не гарненька, для Клавдії ніколи не було таємницею, а тепер їй ще й пригадалось, що тато віддав перевагу Кроссові. Якби вона була гарненька, чи була б її доля іншою? Клавдія вперше пильно подивилась на хірурга. Красень, а його лагідні очі немов розуміють усе, що вона відчуває. Вона засміялася і сказала:
— Згода. Робіть з мене Попелюшку.
Хірург, правда, аж за таке не брався. Витоншив ніс, заокруглив підборіддя і подекуди підтяг шкіру. Коли Клавдія знову показалася серед людей, то була вродливою, гордою на вигляд жінкою із досконалим носом і владним виразом обличчя; можливо, не гарненькою, але саме тому навіть привабливішою.
Наслідки для професійної кар'єри були магічні. Клавдію, попри її юні літа, зволив прийняти сам Мело Стюарт, що став її агентом.
Він знайшов для неї незначні замовлення на редагування сценаріїв і запрошував її на вечірки, де вона знайомилась із продюсерами, режисерами і зірками. Вони були від неї в захваті. Протягом наступних п'яти років вона, попри свою молодість, доросла до літераторів категорії «А» у першорядних фільмах. В особистому житті наслідки теж були магічні. Хірург мав рацію. Конкуренції його син не витримав. Клавдія здобула ряд амурних перемог, — деякі з них насправді були капітуляціями, — якими могла б пишатися навіть кінозірка.
Робота над фільмами Клавдії подобалась. Подобалось працювати з іншими літераторами, подобалось сперечатися з продюсерами, влещувати режисерів: перших цікавило, як заощадити кошти, міняючи сценарій у певному напрямку, а других — як створити сценарій на найвищому митецькому рівні. Вона була в захваті від актрис і акторів, коли вони, вживаючись у її слова, змушували ті слова звучати повніше й зворушливіше. Їй подобалась магія декорацій, які більшості людей видаються нудьгою, її радувала невимушена приятельська атмосфера знімальної групи, її не мучили комплекси щодо пригод у ліжку з тими, хто ніколи не потрапляв у кадр. Захоплював сам процес зародження фільму і стеження за ним аж до його успіху чи провалу. Вона вірила в кіно як у могутній жанр мистецтва, і коли її запрошували відредагувати сценарій, вона уявляла себе цілителем і не прагнула робити зміни тільки заради того, щоб події на екрані видавались правдивими. У двадцять п'ять вона вже мала славу й заприязнилась із багатьма зірками, найтісніше — з Атеною Аквітан.
Найбільшим відкриттям для неї самої стало нестримне буяння її плоті. Лягти у ліжко з чоловіком, який їй подобався, було для неї такою самою природною справою, як і будь-який вияв дружніх стосунків. Жодної корисливої мети вона при цьому не мала, бо покладалася лише на свої таланти і деколи навіть жартувала, що зірки сплять з нею, сподіваючись увійти до наступного сценарію.
Першої пригоди вона зазнала з самим хірургом, який виявився куди привабливішим і вправнішим за свого сина. Мабуть, від захоплення результатом власної майстерності він запропонував їй квартиру й щотижневе утримання не тільки за плотські втіхи, а й за приємність побути в її товаристві.