Але перш ніж він продовжив, Лів промовила:
— У мене теж є що тобі розказати.
Еван запитально схилив голову набік.
Лів пішла до спальні й повернулася звідти з конвертом. Вручила його чоловікові.
— Це дала мені дружина Рона Семпсона, коли я була у Небрасці. Її чоловік сказав, що тут є докази того, що Дені не винен.
— То чому ж ти… — Еван замовк на півслові. Яке це вже мало значення?
— Я відразу здогадалася, що ми приїхали сюди через Дені, — промовила Лів, — не знала точно, що ви з Меґі задумали, але все одно здогадалася. І мені дуже шкода, що я не віддала тобі цей конверт раніше. Але ви з дітьми так розважалися, здавалося, хоч ненадовго забули про справу Дені, і я вирішила зачекати. Дружина Семпсона, здається, несповна розуму, а ці документи — звичайні папери, і я вирішила, що ми вже все одно нічого не зробимо, а тому…
— Нічого, — м’яко підбадьорив її Еван.
Він відкрив конверт, там було лише три аркуші. Він проглянув перші два і сказав:
— Схоже на результати аналізу крові. Крові Шарлот і Дені.
Кожен аркуш позначався окремим кодом: Шарлот — 4215, Дені — 5094.
Еван проглянув третій аркуш, на якому наводилася копія запиту доступу до журналу обліку речових доказів. Навіщо Семпсон зберігав ці документи? І тут він зрозумів. А що, коли аналіз крові Шарлот замінили на інший? Тому що вбита дівчина не була Шарлот. Еван наказав собі прийти до тями. Він знову починає перегинати палку. Копія запиту доступу до журналу обліку речових доказів ще не означає, що хтось хотів отримати доступ до зразків крові Шарлот. Тоді Еванові спало на думку, що хтось — напевно, Рон Семпсон — подавав запит на доступ до аналізу зразків 5094, тобто крові Дені.
Еван показав аркуш Лів:
— Схоже, Семпсон з невідомих причин просив доступу до аналізу зразків крові Дені. І потім сховав цей запит, щоб ніхто його не побачив.
— І що це означає?
Еван похитав головою, намагаючись пересвідчитися, що не з’їхав з глузду. Він змарнував тисячі годин, перелопативши купи документів, відкидаючи усі можливі й неможливі гіпотези, хапаючись за найменші теорії. Але він блукав наосліп. Як той сліпий дурень.
Лів запитала:
— Але навіщо перевіряти кров Дені? Адже його крові на місці злочину не виявили. Проти нього не знайшли ніяких доказів ДНК.
— Щоб довести, що він батько дитини. І таким чином знайти мотив, — відповів Еван.
І тут його ніби струмом ударило:
— От чорт! Чорт!
— Що? — схвильовано запитала Лів.
— У Дені не може бути нульової групи крові з негативним резусом! — Він тицьнув пальцем на аркуш із аналізом крові зразка 5094.
— А ти знаєш, яка в Дені група крові?
— Ні, але я знаю, що в нього просто не може бути нульової групи з негативним резусом. Тому що в мене АВ.
Лів похитала головою. Вона все одно не розуміла.
— У батьків із групою крові АВ не може народитися дитина з нульовою групою і негативним резусом.
— Звідки ти знаєш?
— З того дня, як Томмі потрапив до лікарні з апендицитом.
Лів усе ще збентежено дивилася на нього.
— Томмі потрібно було переливання крові.
— Так, і його зробили, скориставшись банком крові лікарні, поки ми помирали зі страху.
Еван пригадав той страшний день у відділенні швидкої допомоги. Він приїхав до лікарні пізно, лікар пояснював, що в Томмі дуже рідкісна група крові, нульова негативна, що він замовив кров, але буде швидше, якщо Еван сам стане донором. Лів не могла, бо в неї А позитивна.
— Вони зробили мені аналіз крові, — продовжував Еван, — у Томмі нульова негативна. Як і в Дені.
Лів пополотніла.
— Лікар випхав мене за двері, сказавши, що він не в змозі пояснити мені, як таке може бути, але я не можу бути донором. Люди з групою крові АВ не можуть бути донорами чи навіть родичами тих, у кого нульова група з негативним резусом.
Очі Лів налилися сльозами:
— Так ти знав? Знав протягом усього часу?
Він кивнув.
— Тоді чому?..
— Тому що він все одно мій син, — твердо відповів Еван. Він довго збирався сказати дружині, що йому відомо: Томмі не його біологічний син. Але так і не зміг примусити себе.
По щоках Лів струменіли сльози:
— Вибач, мені дуже, дуже шкода….
Еван обняв її за плечі, пригорнув до себе, приклав палець до губів, закликаючи не шуміти, щоб не почула Меґі.
Лів відчула слабкість. Ковтнула води з пляшки:
— Я не знаю, що тепер…