Еван відчув, як його мозок вкриває пітьма. Як у кліпі «Пінк Флойда». Він наказав кожній клітинці мозку зосередитися на правиці.
Потім віддав наказ тілу, кожному найменшому мускулу, що ще йому підкорявся. І всадив ручку в бік незнайомця. Він почув крик — «а щоб тобі!» — і чоловік впустив Евана на підлогу.
Обличчя незнайомця перекосило від гніву. Він вдарив Евана ногою в обличчя. В Евана засвітилися іскри перед очима. Кров заливала очі. Свідомість затуманювалася.
Чоловік знову зник з його поля зору. Коли повернувся, в одній руці тримав кухонного рушника, який притискав до боку, а в другій — великого ножа.
Він приклав ножа до Еванової шиї, холодне лезо торкнулося шкіри нижче кадика. Від жаху Еван зажмурився, подумки приготувавшись розпрощатися із цим світом. Але через мить чоловік відійшов, і лезо більше не холодило шию.
Здавалося, незнайомець оглядав слід від удару, який залишився на голові Евана від його взуття.
Він стояв руки в боки, оглядав Евана й сліди крові на підлозі.
Потім, схоже, прийняв рішення. Виніс Евана надвір і кинув обм’якле тіло на траву.
Еван, хоч і напівпритомний, усе бачив. Незнайомець роззирнувся навколо, ніби перевіряючи, чи Евана буде видно з вулиці. Знову зник, а повернувся з якимось пакунком, що нагадував про їжу з холодильника. Порозкидав залишки спагеті й соусу навколо Евана. Шматочки гамбургера, сиру й хліба біля хвіртки. У своїх гумових рукавичках, червоним від соусу, він невідомо навіщо штовхнув хвіртку, що зі скрипом відчинилася.
— Зараз я тобі влаштую, — пробурчав незнайомець, — хочеш битися? Побачимо, як це в тебе вийде із собаками.
Еван не зрозумів, що він мав на увазі.
У цю мить йому раптом здалося, що він знову повернувся у холодний жовтневий вечір п’ятниці, на трибуну стадіону, тримає Лів за руку, а поряд діти — Мет, Меґі і чомусь навіть Томмі — верещать від захвату через щойно кинутий кручений м’яч, завдяки якому їхня команда виграла матч. Капітан команди скинув шолом, пробіг очима по трибунах, знайшов їх і вказав рукою на Евана і його родину, мовби присвячуючи перемогу їм.
І все.
Розділ 65. Мет Пайн
Двері центрального входу були відчинені. Мет пройшов через фоє і опинився у вітальні. Пишну вітальню з ліпниною та дерев’яними панелями на стінах прикрашали численні вази з живими квітами й гірлянди.
Мет зайшов до кухні й побачив тарілки у раковині, недоїдений шматок торта, крихти на тацях — залишки сімейного сніданку.
До кухні зайшов Кайл Браун з тарілками.
— Мете! Ти мене налякав! — вигукнув він. — Ми ще не прибрали зі столу. Було стільки відвідувачів, які хотіли засвідчити свою повагу твоїй родині. Її тут дуже любили, а тому…
Мет мовчки кинувся на нього.
Кайл Браун похитнувся, замахав руками, тарілки розлетілися навсібіч, із брязкотом попадали на підлогу. Кайл гепнувся спиною об здоровенний холодильник із нержавілої сталі. Мет схопив його за горло. У вирячених Кайлових очах буяв страх.
— А ти вже вирішив, що тобі все зійшло з рук?! — закричав Мет.
Кайл ухопився за руку Мета, намагаючись розчепити його пальці, ослабити хватку, схопити хоч ковток кисню. Він витріщився на Мета і крутив головою.
Мет відчув гарячі сльози на щоках. Він примусив себе заспокоїтися, вгамувати емоції. Досить натиснути ще трішки — і він передавить Кайлу трахею. Але навіщо?
Кайл теж ревів, усе ще вчепившись за Метову руку. Він намагався щось сказати, але з горла виривався тільки хрип.
І тут Кайл повівся зовсім несподівано.
Він здався.
Безсило опустив руки, більше не боровся. Ніби чекав — навіть заохочував Мета розірвати йому стравохід.
Іще одне зусилля — і Кайл отримає бажане. Але якщо він помре, то багато запитань залишаться без відповідей, помруть разом із ним. Мет прибрав руку.
Кайл ухопився за горло, зігнувся і закашляв. Кашляв слабко, уривчасто. Нарешті підняв голову, все ще спираючись спиною об холодильник, і сповз на підлогу.
На мить Мет навіть подумав, що перестарався і таки розірвав Кайлу стравохід. І тепер Кайл помирає. Але той, сидячи посеред розбитих тарілок і залишків їжі, розридався.
Метові здавалося, що так минула ціла вічність, а насправді пройшло кілька секунд. Мета все ще трясло від збудження. Він чекав, що Кайл щось казатиме, але той просто сидів і тремтів усім тілом.